АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Травлення і всмоктування в тонкому кишечнику

З шлунка в тонкі кишки потрапляють уже розріджені кормові маси, які складаються з води, хлористоводневої кислоти і мінеральних солей, а також з продуктів початкового розщеплення білків, вуглеводів, жирів.

У т о н к и х к и ш к а х т а к и й к о р м п е р е т р а в л ю є т ь я п і д

в п л и в о м т р а в н и х с о к і в (підшлункового, кишкового й жовчі).

Підшлунковий або панкреатичний, сік – безбарвна, прозора рідина лужної реакції, що виробляється підшлунковою залозою і по вивідній протоці надходить у 12-палу кишку. Підшлунковий сік містить такі ферменти: трипсин, хімотрипсин – розщеплює складні білки до пептидів і амінокислот; амілазу, мальтазу, лактазу й інвертазу – розщеплюють вуглеводи до глюкози; ліпазу – розщеплюють складні жири до гліцерину й жирних кислот.

Утворення і виділення підшлункового соку регулюється нейрогуморально. І.П. Павлов установив, що на секрецію підшлункового соку впливає блукаючий нерв парасимпатичної нервової системи.

Жовч – секрет печінки, до складу якого входять жовчні кислоти, жовчні пігменти, холестерин. Жовч надходить до 12-палої кишки і там сприяє емульгуванню та розщепленню жирів, всмоктуванню жирних кислот, посилює перистальтику кишок, сприяє нейтралізації кислого вмісту, що надходить у кишки з шлунка.

Печінка виробляє жовч безперервно, але надходить вона у кишки тільки (крім коня) під час травлення, жовч збирається у жовчному міхурі й потім виводиться з нього у кишки внаслідок скорочення його м’язової оболонки.

Кишковий сік – безбарвна або мутнувата, жовтуватого кольору рідина з лужною реакцією. Виділяється пристінними залозами тонких кишок. До складу кишкового соку входять вода, органічні й неорганічні речовини, ферменти. Фермент кишкового соку ентерокіназа перетворює неактивну форму фермента підшлункового соку трипсиногену в активну форму – трипсин, а лужна фосфатаза забезпечує процеси фосфорилювання вуглеводів й амінокислот та їх всмоктування. Секреція кишкового соку відбувається безперервно внаслідок механічного й хімічного подразнень слизової оболонки вмістом кишок – хімусом. Регулюється кишкова секреція нервово-гуморально.

П р и с т і н к о в е (м е м б р а н н е) т р а в л е н н я відбувається за участю ферментів, які містяться на поверхні клітинної мембрани, і займає проміжний стан між позаклітинним і внутрішньоклітинним травленням. Місцем пристінкового травлення є поверхня мембран мікроворсинок клітин каймистого епітелію слизової оболонки.

Після перетравлення корму в кишках його вміст набуває вигляду однорідної рідкої маси, яку називають хімусом. У порожнині тонких кишок більші частинки поживних речовин корму розщеплюються під дією ферментів травних соків до дрібніших часток. Останні, в свою чергу, торкаються мембран клітин слизової оболонки кишок і тут піддаються пристінковому травленню.

В с м о к т у в а н н я – це перехід поживних речовин з порожнини травного каналу через клітини слизової оболонки у кров і лімфу. У ротовій порожнині всмоктування майже не відбувається. У шлунку всмоктування у невеликій кількості вода, глюкоза, амінокислоти й мінеральні речовини. У передшлунках жуйних тварин інтенсивно всмоктується вода, мінеральні речовини, леткі жирні кислоти, аміак і гази. Основне місце всмоктування поживних речовин – тонкий відділ кишок. Слизова оболонка тонких кишок утворює численні складки, так звані кишкові ворсинки, поверхня яких вкрита одношаровим каймистим епітелієм. Клітини цього епітелію на своїй поверхні мають цитоплазматичні виступи – мікроворсинки. Завдяки таким утворенням всмоктувальна поверхня слизової оболонки зростає у 100-250 разів.

Процес всмоктування складається з фільтрації, дифузії й осмосу. Продукти розщеплення жирів всмоктуються майже всі (до 70%) у лімфу, а продукти розщеплення білків і вуглеводів – у кров. Прості речовини

(вода, сіль) всмоктуються епітеліальними клітинами слизової оболонки кишок шляхом дифузії, а складніші – активним переносом (із затратою енергії). Всмоктування вуглеводів відбувається після розщеплення їх до моносахаридів, білків – до амінокислот, а жирів – до жирних кислот і гліцерину.

С к о р о ч е н н я (п е р и с т а л ь т и к а) кишок. Перемішуванню і пересуванню вмісту кишок сприяють хвилеподібні скорочення м’язової оболонки їх стінки, які звуться перистальтикою. На перистальтику впливають вегетативна нервова система, гуморальні фактори, фізичні й хімічні властивості корму. На скорочення м’язової оболонки кишок насамперед впливає механічний фактор – розтяг стінки вмістом кишок. Механічні й хімічні подразники діють на нервові сплетення слизової й підслизової оболонок кишок. Завдяки цим нервовим сплетенням, а також властивостям м’язових волокон, стінці кишок властивий автоматизм, тобто скорочення кишок без участі центральної нервової системи.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 649 | Нарушение авторских прав