Будова і топографія тонкого кишечника
Відділ тонких кишок – найдовша частина травної трубки, яка починається від пілоруса шлунка і тягнеться до сліпої кишки, поділяється на 12-палу, порожню та клубову кишки.
Довжина тонких кишок у тварин різних видів неоднакова і залежить переважно від характеру корму. У травоїдних тварин, які живляться рослинним, важкоперетравним кормом, кишки у 20-25 разів довші за довжину тіла.
Стінка тонких кишок побудована із слизової, підслизової, м’язової і серозної оболонок. Слизова оболонка на поверхні оксамитова, оскільки суцільно вкрита дрібненькими мікроскопічних розмірів ворсинками. Поверхня ворсинок вкрита одношаровим призматичним каймистим епітелієм, а в середині вони містять сітчасту (ретикулярну) сполучну тканину, гладенькі м’язові волокна, сітку кровоносних судин і нервових закінчень. У центрі ворсинки розміщена лімфатична судина, яка входить у дрібнопетлисту сітку лімфатичних судин підслизової оболонки.
Крізь каймистий епітелій ворсинок відбувається всмоктування поживних речовин у кровоносні й лімфатичні судини. Ворсинки у 23 рази збільшують всмоктувальну поверхню слизової оболонки тонких кишок.
Серед клітин одношарового призматичного каймистого епітелію вкраплені клітини, які виділяють слиз, що захищає слизову оболонку від самоперетравлювання.
М’язова оболонка побудована з гладенької м’язової тканини, волокна якої утворюють два шари: внутрішній – коловий і зовнішній – поздовжній. При скороченні м’язової оболонки відбуваються хвилясті рухи кишок, які звуться перистальтикою. За рахунок цих рухів переміщується вміст кишок. Серозна оболонка переходить на кишки з очеревини, утворюючи при цьому брижейки. Тут розташовані лімфо- і кровоносні судини, нерви, лімфатичні вузлики, відкладається жир.
Д в а н а д ц я т и п а л а к и ш к а починається з пілоричної частини шлунка і поступово переходить у порожню кишку, досягає довжини 40-120 см. Вона лежить у правому підребер’ї і правій здухвині, підвішена на короткій брижі. На печінці робить S-подібний згин. У порожнину початкової частини 12-палої кишки відкриваються вивідні протоки застінних залоз: печінки й підшлункової залози.
П о р о ж н я к и ш к а – найдовша (до 40 м) у відділі тонких кишок. Ця кишка утворює численні петлі, підвішені на довгій брижі. Розміщена порожня кишка у рогатої худоби у правій здухвині і правому підребер’ї; у коней – у правому і лівому підребер’ях, лівій здухвині; у свиней – у ділянці мечовидного хряща, правого й лівого підребер’я, правої і лівої пахових ділянок і в пупковій ділянці. Задній кінець порожньої кишки без помітних меж переходить у клубову кишку.
К л у б о в а к и ш к а найкоротша. На слизовій оболонці її дуже багато кишкових бляшок, а м’язова оболонка в кінцевій частині значно потовщена. Відкривається клубова кишка у коней в сліпу кишку втулкоподібно, у тварин інших видів – на межі із сліпою й ободовою кишками. Розміщена клубова кишка у рогатої худоби і коней у правій здухвинній ділянці, у свиней – на межі правої і лівої пахових та пупкової ділянок.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 859 | Нарушение авторских прав
|