АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мускулатура грудних кінцівок.

Знаючи точки закріплення м'язів на кістках, визначають назви м'язів та їх функції. Найкраще вивчати м'язи послідовно за їх дією на окремі суглоби грудної кінцівки. Щоб визначити, які м'язи діють на той чи інший суглоб, слід пригадати будову та функцію суглоба.

П л е ч о в и й с у г л о б. Знімають поверхневу фасцію і відпрепаровують м'язи, що діють на суглоб. Спочатку досліджують м’язи – фіксатори тулуба: заосний м’яз, який розміщений на латеральній поверхні лопатки, і підлопатковий м’яз, що лежить в підлопатковій ямці на медіальній поверхні лопатки. Обидва вони своїми нижніми сухожилками закріплюються на проксимальному кінці плечової кістки. Звертають увагу на те, що ці м’язи мають слабко розвинені черевця і виконують роль бокових зв’язок плечового суглоба, перешкоджаючи боковим рухам.

Потім відпрепаровують м’язи-згиначі (дельтовидний, круглий великий і круглий малий) і м’язи-розгиначі плечового суглоба (передосний і коракоїдно-плечовий).

М’язи-згиначі починаються на задньому краї лопатки, а дельтовидний однією головкою лежить на ості лопатки, ідуть вниз і закріплюються на проксимальному кінці плечової кістки, заповнюючи кут, що утворюється лопаткою і плечовою кісткою.

М’язи-розгиначі розміщені на передній поверхні плечового суглоба. Передосний м’яз лежить в пердосній ямці на латеральній поверхні лопатки. Коракоїдно-плечовий – слабко розвинений, міститься на медіальній поверхні плечолопаткового суглоба.

Л і к т ь о в и й с у г л о б. Знаходять і вивчають згиначі й розгиначі суглоба. М’язи-розгиначі (трьоголовий).

М’язи-згиначі – двоголовий плеча і плечовий. Знаходять головки і черевце двоголового м’яза. Звертають увагу, що черевце його добре розвинене. Це основний згинач ліктьового суглоба.

Плечовий м’яз має характерну спіралеподібну форму. Він лежить в спеціальному спіралеподібному блоці плечової кістки. За формою цей м’яз легко знайти на препараті. Оглядають блок плечової кістки, в якому лежить плечовий м’яз.

З а п’ я с т н и й с у г л о б – одновісний, на нього діють дві групи м’язів: згиначі й розгиначі.

М’язи-згиначі знаходять і вивчають на волярній поверхні кінцівки. До них належать: променевий згинач зап’ястя, ліктьовий згинач зап’ястя та ліктьовий боковий згинач зап’ястя.

Розгиначі зап’ястя розміщені на латеральній поверхні кінцівки. До розгиначів відносять: променевий розгинач зап’ястя та довгий абдуктор великого пальця. Останній має спіралеподібну форму, тому його легко знайти.

С у г л о б и п а л ь ц і в. М’язи, що діють на суглоби пальців, мають довгі сухожилкові тяжі, якими вони закріплюються на кістках пальців. Згиначі (поверхневі, глибокі) розміщені на волярній поверхні кінцівок, а розгиначі (загальний і боковий) – на дорсальній. У ділянці карпального суглоба й суглобів пальців сухожилки м’язів вкриті синовіальними піхвами і сумками.

Мускулатура тазових кінцівок.

Мускулатуру тазових кінцівок вивчають за їх дією на суглоби по групах. При цьому використовують схему розміщення м’язів. Особливо добре розвинені м’язи кульшового суглоба. Відомо, що на цей багатовісний суглоб діють чотири групи м’язів:

згиначі – клубово-поперековий, гребінцевий, кравецький і напружувач широкої фасції стегна;

розгиначі – задньостегнова і сіднична групи. До задньостегнових м’язів належать двоголовий м’яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий і квадратний м’язи. Сіднична мускулатура розміщена на кістках таза в три шари (поверхневий, середній і глибокий м’язи).

Відвідні – сіднична група м’язів і привідні – стрункий і привідний м’язи.

К о л і н н и й с у г л о б – одновісний. На нього діють дві групи м’язів: згиначі, розгиначі. Ці м’язи відпрепаровують, вивчають їх будову, форму і топографію. До згиначів колінного суглоба відносять м’яз – підколінний. Він слабо розвинений, розміщений під коліном.

Розгиначем колінного суглоба є чотириголовий м’яз стегна. У нього чотири головки, якими він починається на кістках таза та на проксимальному кінці стегнової кістки. Знаходять всі головки цього м’яза. Нижнім кінцем він прикріплюється до колінної чашки. Діє чотириголовий м’яз на колінний суглоб через пряму зв’язку.

З а п л е с н о в и й (с к а к а л ь н и й) с у г л о б. Згиначі цього суглоба – великогомілковий передній і малогомілковий третій м’язи, розгиначі – триголовий гомілковий м’яз. Згиначі розміщені на дорсальній поверхні задньої кінцівки, а розгиначі на плантарній.

Особливу увагу звертають на ахіловий сухожилок, яким триголовий гомілковий м’яз закріплюється на п’ятковому суглобі.

С у г л о б и п а л ь ц і в. На них діють три групи м’язів: згиначі і розгиначі. До згиначів належать глибокий і поверхневий згиначі пальців, до розгиначів довгий і боковий. Знаходять м’язові черевця і сухожилки цих м’язів.

Висновки оформляються на стандартних листках у вигляді схем і малюнків.

Після виконання роботи студенти повинні:

Знати: будову м’язів і їх види, топографію м’язів голови, шиї, тулубу, грудної і тазової кінцівок, допоміжні органи м’язів.

Вміти: визначати місце знаходження м’яза.

ШКІРА ТА ЇЇ ПОХІДНІ

План теми

1. Загальна характеристика шкірного покрову.

2. Будова шкіри.

3. Похідні шкіри, їх будова.

3.1. волосся;

3.2. шкірні залози;

3.3. вим’я;

3.4. копито;

3.5. м’якушки

3.6. роги.

4. Утворення поту та його значення.

5. Склад молока та молоко-утворення.

6. Особливості шкіри у птахів.

Рекомендована література

1. В.І. Бойко, М.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогоспо-

дарських тварин” ст. 142-148, 185-190

2. И.М. Фокин «Анатомия мясопромышленных животных» ст. 141-148

Шкірний покрив – зовнішня оболонка тіла тварин і птиці, який складається з власне шкіри і похідних шкірного покриву: волосся, копит, ратиць, кігтів, м’якушів, рогів, потових, сальних та молочних залоз, а у птиці – пір’я, рогового покриву, дзьоба, шпор і кігтів, гребеня, сережок, мочок і куприкової залози.

Шкіра захищає організм від впливу зовнішнього середовища (механічних, хімічних, термічних, променевих, бактеріальних тощо), бере участь в терморегуляції, обміні речовин (зокрема в газообміні, водно-сольовому обміні), є депо крові, виділяє пахучі, отруйні та поживні речовини, що є сигналами, захистом або засобом вигодовування потомства. У шкірі багато чутливих нервових закінчень – рецепторів, якими вона сприймає механічні, термічні та больові впливи, тобто виконує функцію органу дотику, У підшкірному шарі відкладається жир, який захищає тварину від холоду, є джерелом енергії, а у свиней – сало – цінний продукт харчування.

Під дією ультрафіолетових сонячних променів у шкірі тварин утворюється вітамін Д, який регулює в організмі обмін кальцію і фосфору, профілактує у молодих тварин рахіт.

Шкіра, знята з тварини після смерті називається шкурою і використовується для виготовлення шкіряних виробів. Роги, копита являються сировиною для виготовлення різних сувенірних виробів, отримання жиру. З волосся готують пензлики, щіточки, набивають деякі речі, при промивці вовни отримують ланолін – сировину, що використовують в парфумерній промисловості та в медицині.

Будова шкіри

Шкіра (6-7% від маси)

	Епідерміс	Дерма (основа шкіри)	Підшкірний шар
З волоссям	Без волосся	сосочковий шар	сітчастий шар	Утворений пухкою сполучною тканиною та жировою, вона еластична і з’єднується з кістками і м’язами.
базальний шипуватий роговий	базальний шипуватий зернистий блискучий роговий	має клей і еластичні волокна, проходять нерви й кровоносні судини	утворений щільною сполучною неоформленою тканиною – з волокнами, які виробляють клей

Похідні шкіри, їх будова.

Волосся

Волос має стержень, який складається з мозкової речовини, кіркової речовини (пігмент) і кутикули (рогові клітини) та корінь (волосяна цибулина, з якої росте волос).

Шкірні залози

Потові – розміщені глибше сальних, прості, трубчасті за будовою. Протоки виходять у волосяні піхви, або на поверхню. Знаходяться: у ВРХ – шия, морда; у коня – пахвина, шия, живіт; у ВРХ на носо-губному дзеркалі. У овець і кіз сальні і потові залози мають спільні протоки і виділяють жиропіт.

Вим’я

Вим’я найкраще функціонує в 1-3 отел, на 2-3 місяці лактації. Покрите шкірою, яка в задній частині називається молочним дзеркалом, в нижньому краї – молочним дном (ступінчасте, горизонтальне, дуже похиле). За формою вим’я може бути: ванноподібним, чашоподібним, округлим, козячим. За формою дійки можуть бути: циліндричні, конічні, пляшкоподібні, грушоподібні. Приблизна довжина дійок 2-14 см. Дійки покриті шкірою, що не містить сальних і потових залоз.

Вим’я складається з паренхіми (альвеоли і трубки) і сполучнотканинної основи, де проходять кровоносні, лімфатичні судини і нерви. Вим’я має свої зв’язки: поверхнева і глибока фасції (під шкірою), підвішувальна зв’язка, яка поділяє вим’я на дві частини.

Альвеоли представляють собою міхурці і трубочки (залозеві клітини, міоепітелій, сполучна тканина, кровоносні судини). Альвеоли збираються в молочні протоки, потім в цистерни (синуси): залозисті і дійкові, далі вони збираються в резервуар, протоки і закінчуються сфінктером.

Копито (у коня і осла) або ратиці (у свині і ВРХ) мають рогову капсулу, кайму, вінчик.

Копитна кайма – шкіряний валик, що обводить початок копита. В каймі є три шари: епідерміс, основа шкіри і підшкірний шар.

Від копитної кайми розвивається поверхневий роговий шар копитної стінки – глазур.

Копитний вінчик – валик, який опирається безпосередньо на рогову стінку копита і розміщений в його крайовому (вінцевому) жолобі. Вінчик має всі три шари шкіри. Від вінчика росте, як ніготь, просуваючись зверху, самий масивний шар рогової стінки – трубчатий, або опірний, ріг. Вінчик має розвинену сітку нервових сплетінь.

Копитна стінка розміщена на боковій поверхні копитної кістки і складається з двох шарів: епідерміса і основи шкіри, яка зливається з надкісницею копитної кістки. Підшкірний шар в копитній стінці відсутній.

Рогова стінка копита складається з листочкового рога, що походить від основи шкіри стінки, трубчатого рога, що розвивається з вінчика, і дуже тонкого шару – глазурі, що походить від копитної кайми. У старих тварин глазур стирається.

Копитна підошва розміщена на підошовній поверхні кістки. Вона складається з двох шарів: епідерміса і основи шкіри. Роговий шар епідерміса по краям підошви товщий, а в середині тонший і вдавлюється в середину копита в вигляді купола. Між роговою підошвою і роговою стінкою копита проходить дугоподібна біла лінія, що утворена листочковим рогом стінки.

М’якушки (потовщення шкіри), знаходяться на пальмарній поверхні кисті і плантарній поверхні стопи. М’якушки, що розміщені на зап’ясті, передлесні називаються каштани, на п’ясті та плесні та пальцях – шпори.

Роги мають основу, де розміщені кровоносні судини, нерви і сосочки та тіло і верхівку, що складають роговий чохол.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 790 | Нарушение авторских прав