АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальна характеристика і значення м’язової системи

В основі будови м’язів скелету лежать не клітини, а утворення в вигляді волокон. Ці волокна з’єднуються в пучки, які в свою чергу сполучаються один з одним, утворюють нові, більші пучки, а з останніх утворюється м’яз. Пучки першого порядку покриті сполучнотканинною оболонкою, яка складається з тонких клейдаючих волокон і називається ендомізієм. Весь м’яз теж має сполучнотканинну оболонку, але більш щільну. Ця оболонка називається перимізієм. Від перимізія в товщу м’яза відходять сполучнотканинні прошарки, які йдуть між пучками і сполучаються з ендомізієм. В перемізії і ендомізії проходять кровоносні і лімфатичні судини, по яким в м’яз надходять поживні речовини. Тут проходять і нерви.

В перимізії можуть накопичуватися відкладення жиру, що часто спостерігається у тварин м’ясних порід. М’ясо з прошарками жиру в м’язовій тканині відноситься до вищої категорії (мармурове м’ясо).

Кожен м’яз являється органом. По формі всі м’язи поділяються на довгі, короткі, широкі і колові.

Довгі м’язи розміщені головним чином на кінцівках, широкі – на тулубі, короткі – в глибоких шарах тіла, а колові – навколо природних отворів в вигляді кільця і служать для цих отворів стискачами або замикачами (сфінктерами).

У кожного м’яза (за виключенням колових) розрізняють початок і кінець. На хребту і на голові початком називають той кінець м’яза, який звернений в сторону хвоста, а на кінцівках початком вважають верхній кінець м’яза.

М’язи кріпляться до кісток за допомогою спеціальних утворень з волокнистої сполучної тканини, яка відрізняється великою міцністю і майже не розтягується. У довгих циліндричних м’язів ці утворення мають вигляд шнурів і називаються сухожилками. У широких і плоских м’язів сухожилля приймають пластинчасту форму і називають апоневрозами.

Деякі сухожилля мають на собі циліндричні футляри з сполучної тканини – синовіальні піхви. Стінки їх побудовані з двох шарів: поверхневого – фіброзного і внутрішнього – синовіального, що виділяє рідину, схожу на синовію. Синовіальні піхви оберігають сухожилля від тертя об кістки і, змащуючи своєю рідиною, полегшують рухи. Там, де м’язи проходять через кісткові виступи, є спеціальні синовіальні сумки. Ці сумки являють собою ті ж піхви, тільки менших розмірів.

Кожен м’яз покритий тонкою сполучнотканинною оболонкою. Окрім того, на всіх м’язах скелету є загальна оболонка, яка знаходиться безпосередньо під шкірою і покриває всі м’язи подібно чохлу. Оболонка ця називається фасцією. Складається вона з сполучної тканини і місцями досить щільна. Покриваючи м’язи скелету з поверхні, фасція утворює перегородки між м’язами. Ці перегородки розділяють м’язи і цілі групи однаково діючих м’язів.

За характером роботи м’язи поділяють на згиначі і розгиначі, відвідні і привідні, повертаючі, піднімачі, опускачі та ін.

М’язи, що діють в різних напрямках, називаються антагоністами, а м’язи, що діють в одному напрямку, синергістами.

Характеристика м’язів голови, шиї, тулуба, грудної і тазової кінцівок.

За місцем розміщення на скелеті м’язи поділяють на м’язи голови, м’язи шиї і тулуба, м’язи передньої і задньої кінцівок.

У розміщення м’язів на скелеті проявляються такі загальні закономірності: 1) м’язи діють на ті частини скелета, які з’єднані рухомо, і на шкіру; 2) м’язи на скелеті розміщуються перпендикулярно до осі обертання, у суглобах – поперек кожної осі руху парами з протилежною дією (м’язи-антагоністи), м’язи-синергісти, навпаки, допомагають один одному при скороченні; 3) м’язове черевце, яке діє на той чи інший суглоб, розміщується вище суглоба, а його нижній сухожилок закріплюється нижче суглоба.

М’язи можуть діяти на один, два суглоби і більше.

Загальні закономірності розміщення м’язів на кінцівках такі:

1) згиначі розміщенні всередині кута суглоба, розгиначі, навпаки, проходять через вершину кута суглоба; 2) привідні розміщені з внутрішньої поверхні суглоба, а відвідні лежать на зовнішній його поверхні.

М’язи голови поділяються на лицеві, або мімічні, й жувальні. Д о

л и ц ь о в и х м ’я з і в належать коловий м’яз рота – становить основу верхньої та нижньої губів і є змикачем (сфінктером) рота; носо-губний піднімач; виличний м’яз; опускач нижньої губи; ікловий м’яз; спеціальний піднімач верхньої губи; щічний м’яз; коловий м’яз ока; опускач нижньої повіки; м’язи вушної раковини.

Д о ж у в а л ь н и х м ’я з і в належать великий жувальний м’яз (масетер) – розміщений на зовнішній поверхні нижньої щелепи; криловий – на внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи; висковий – у висковій ямці; двочеревцевий – позаду нижньої щелепи і прикріплюється до яремного відростка потиличної кістки та нижнього краю нижньої щелепи. В наслідок скорочення цих пар м’язів відбувається акт ремигання. При дії двочеревцевого м’яза нижня щелепа опускається вниз. Допомагає це робити також грудинно-щелепний м’яз.

М’язи шиї і тулуба об’єднуються в чотири групи: 1) м’язи, що діють на плечовий пояс і з’єднують грудні кінцівки з тулубом; 2) м’язи хребта;

3) м’язи грудної клітки; 4) м’язи черевної стінки.

Д о п е р ш о ї г р у п и належать такі м’язи: трапецієподібний, ромбоподібний, найширший спини, плечоголовний, плечошийний, поверхневий грудний, глибокий грудний і вентральний зубчастий. Ці м’язи підвішують тулуб між лопатками, беруть участь у русі грудної кінцівки.

Д о д р у г о ї гр у п и належать м’язи, які розміщені зверху і знизу хребців хребта і виконують роботу, пов’язану із згинанням та розгинанням хребта, або здійснюють бокові рухи хребта вправо і вліво. Зверху на хребцях лежать м’язи – розгиначі хребта: найдовший м’яз спини, шиї і голови, клубово-реберний м’яз, пластировидний м’яз, остистий м’яз шиї і спини, багатороздільний м’яз шиї і спини, піднімачі хвоста. Ці м’язи піднімають шию і голову, прогинають поперек і піднімають хвіст.

Знизу хребців лежать м’язи – згиначі хребта: довгий м’яз голови та шиї, поперекові м’язи, опускачі хвоста. Ці м’язи опускають голову і шию, згинають поперек і опускають хвіст.

Д о т р е т ь о ї г р у п и належать м’язи, які розширюють грудну клітку при вдиху, це м’язи-вдихачі (інспіратори): дорсальний зубчастий вдихач, драбинчасті м’язи, зовнішні міжреберні м’язи, піднімачі ребер, прямий грудний м’яз, діафрагма. Протилежну дію виконують м’язи-видихачі (експіратори), які звужують грудну клітку при видиху: дорсальний зубчастий видихач, внутрішні міжреберні м’язи, попереково-реберний м’яз, поперечний грудний м’яз.

Д і а ф р а г м а – м’яз, який розділяє грудну і черевну порожнину і приймає участь в диханні.

Д о ч е т в е р т о ї г р у п и належать парні м’язи, які утворюють стінки черевної порожнини: зовнішній косий черевний, внутрішній косий черевний, поперечний черевний і прямий черевний. Усі ці м’язи при скороченні здавлюють черево, тобто виконують функцію черевного преса, а також допомагають здійснювати видих і діють при родах та акті дефекації.

У самців між зовнішнім і внутрішнім косими черевними м’язами розміщений паховий канал, який з’єднує черевну порожнину з порожниною мошонки, де знаходяться сім’яники.

М’язи грудної кінцівки поділяють на м’язи, що діють на плечовий суглоб; м’язи, які діють на ліктьовий суглоб, м’язи, що діють на зап’ясний суглоб, м’язи, що діють на суглоби пальців.

На плечовий суглоб діють м’язи: розгиначі – передосний, дзьобоплечовий; згиначі – дельтовидний, великий і малий круглі м’язи; відвідні – заосний; привідні – підлопатковий.

На ліктьовий суглоб діють м’язи: розгиначі – триголовий м’яз плеча і напружувач передпліччя; згиначі – двоголовий м’яз плеча і внутрішній плечовий м’яз.

На зап’ястний суглоб діють м’язи: розгиначі – променевий розгинач зап’ястя і довгий абдуктор великого пальця; згиначі – променевий і ліктьовий згиначі зап’ястя та ліктьовий боковий зап’ястя.

На суглоби пальців діють м’язи: розгиначі – загальний і боковий пальцьові; згиначі – поверхневий і глибокий пальцьові.

М’язи тазової кінцівки поділяють на м’язи, що діють на кульшовий суглоб; м’язи, що діють на колінний і заплесновий суглоби; м’язи, що діють на суглоби пальців.

Привідні м’язи: стрункий, привідний, які приводять кінцівку.

М’язи, що розгинають кульшовий суглоб, поділяють на дві групи: сідничну і задньостегнову. До сідничної групи належать три м’язи: поверхневий, середній і глибокий сідничні. У задньостегнову групу об’єднуються чотири м’язи: двоголовий м’яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий і квадратний м’яз стегна.

Протилежну дію виконують м’язи, що згинають кульшовий суглоб: клубово-поперековий, напружувач широкої фасції стегна, кравецький, гребінцевий. Абдуктором тазової кінцівки є глибокий сідничний м’яз, аддукторами – стрункий і привідний м’язи. До м’язів обертачів належать замикачі і двійчасті м’язи.

Розгиначем колінного суглоба є чотирьохголовий м’яз стегна, який діє через колінну чашку і пряму зв’язку, а згиначем його є підколінний м’яз.

На заплесновий суглоб діє розгинач – триголовий м’яз гомілки, який складається з литкового і п’яткового м’язів. Згиначами цього суглоба є великогомілковий передній, малогомілковий третій і довгий малогомілкові м’язи.

Пальцьові суглоби згинають такі м’язи: поверхневий і глибокий пальцьові згиначі, а розгинають – довгий і боковий пальцьові розгиначі.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 937 | Нарушение авторских прав