АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відділи верхніх кінцівок. Кістки, які утворюють верхню кінцівку та способи їх сполучень.

Прочитайте:
  1. Анатомія м’язів та фасцій верхніх та нижніх кінцівок
  2. Блок 1. Вступ до анатомії. Скелет людини: хребет, скелет грудної клітки, верхньої та нижньої кінцівок.
  3. Блок 4. Судини верхніх і нижніх кінцівок.
  4. Блок 6. М’язи і фасції верхньої та нижньої кінцівок.
  5. Блок 6. Нерви верхніх і нижніх кінцівок.
  6. Блок 7. Топографія (ділянки, борозни, канали, ямки, отвори, трикутники) спини, грудної клітки, живота, шиї, голови, верхньої та нижньої кінцівок.
  7. Будова верхніх дихальних шляхів.
  8. Будова хребта. Особливості будови хребців кожного відділу та способи сполучення хребців між собою.
  9. Верхня кінцівка : назвати її частини і кістки, що їх утворюють
  10. Види хрящів. Способи сполучення кісток у скелеті людини за допомогою хрящової тканини. Приклади.

Верхня кінцівка складається із поясу і вільної кінцівки, яка складається з плеча (1 кістка - плечова), передпліччя (2 кістки - ліктьова і променева) і кисті (зап'ястя - 8 кісток, п'ястя - 5 кісток і фаланги пальців - 14 кісток).

Плечовий пояс людини утворений двома парними кістками: ключиці і лопатки, які прикріплені до грудної клітки м'язами і зв'язками, а спереду суглобом між ключицею і рукояткою грудної кістки.

Ключиця (clavicula) - S-подібно зігнута трубчаста кістка з тілом і двома кінцями: лопатковим (акроміальним) та грудинним. На обох кінцях є суглобові поверхні для сполучення (відповідно) з ключичною вирізкою рукоятки грудної кістки та акроміальним відростком лопатки. Ключиця ніби відсовує плечовий суглоб на периферію тіла, забезпечуючи свободу рухів руки.

Лопатка (scapula) - плоска трикутної форми кістка. На дорзальній площині кістки є виступ (ость), який поділяє лопатку на верхню та нижню частини. Виступ продовжується латерально і вперед у акроміон, на якому є суглобова поверхня для сполучення з ключицею. Верхній край лопатки переходить у дзьобоподібний відросток, під яким розташована велика вирізка лопатки. Латеральний кут лопатки закінчується потовщенням із суглобовою ямкою. У людини лопатка розташована дорзально, довжина зменшилась у порівнянні з шириною.

Довга трубчаста плечова кістка (humerus) має тіло (діафіз) та дві голівки (епіфізи). На верхньому епіфізі є кулястої форми суглобова поверхня для сполучення з лопаткою та великий (латерально) і малий (медіально) горбики. Від горбків вниз відходять гребені, між якими іде міжгорбкова борозна (тут розташоване сухожилля двоголового м'яза). Нижня частина кістки має трикутну форму і завершується складною суглобовою поверхнею. Тут є власне дві суглобові поверхні для сполучення з ліктьовою і променевою кістками передпліччя: блок і латеральніше від нього куляста голівка.

Тіло довгої трубчастої ліктьової кістки (ulna) нагадує тригранну призму. Верхній епіфіз більш масивний, має два відростки - ліктьовий (ззаду, для сполучення з блоком плечової кістки) і вінцевий (спереду). На вінцевому відростку розташована суглобова поверхня для сполучення з променевою кісткою. На нижньому епіфізі ліктьової кістки є суглобова поверхня для сполучення з променевою кісткою і медіально розташований шилоподібний відросток.

На верхньому епіфізі довгої трубчастої променевої кістки (radius) є суглобова ямка для сполучення з голівкою плечової кістки та суглобове коло для сполучення з ліктьовою кісткою. Поряд з цією голівкою розташована горбистість двоголового м'яза. Дистальний епіфіз має зап'ястну суглобову поверхню для сполучення з верхнім (проксимальним) рядом кісток зап'ястя і закінчується латеральним шилоподібним відростком. На медіальному краї цього епіфізу є суглобова поверхня для сполучення із ліктьовою кісткою.

На передній поверхні лицевого черепа є носова порожнина й дві орбіти. Орбіта формою нагадує чотирикутну піраміду, яка верхівкою обернена назад, а основою — вперед. Верхній її край обмежений лобовою кісткою, медіальний — носовою частиною лобової кістки й лобовим відростком верхньої щелепи, знизу — тілами верхньої щелепи й виличної кістки, бічна стінка орбіти утворена великим крилом клиноподібної кістки, частиною виличної кістки та виличним відростком лобової кістки. Медіальна стінка утворена частиною лобового відростка верхньої щелепи, слізною кісткою, перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки й частиною бічної поверхні тіла клиноподібної кістки. Поряд з верхівкою орбіти розташований зоровий отвір, вгорі та збоку — верхня зорова щілина, які з’єднують орбіту з середньою черепною ямкою. Між великим крилом і верхньою щелепою міститься нижня зорова щілина, що сполучає орбіту з підскроневою й крилопіднебінними ямками. На медіальній поверхні пролягає носослізний канал, який веде в нижній носовий хід.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 672 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)