АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вікові та статеві особливості черепа, контрофоси. Повітряносні порожнини носа.

Прочитайте:
  1. АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІЛЕОЦЕКАЛЬНОГО КУТА ТА АПЕНДИКСА.
  2. Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
  3. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  4. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  5. Анатомо-фізіологічні особливості кровi та системи кровотворення.
  6. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості тонкої кишки
  8. Анатомо-фізіологічні особливості.
  9. Анатомо-функціональні особливості дихальної системи
  10. АФО шкіри, підшкірно-жирового шару, особливості терморегуляції.

Форма черепа сучасної людини не має чітких ознак статевого диморфізму. Проте деякі відмінності між чоловічим і жіночим черепом є. Абсолютні розміри всіх частин черепа і об'єм мозкової порожнини у жінок дещо менші, що узгоджується з меншими довжиною і масою тіла жінок порівняно з чоловіками.

Загальний рельєф зовнішньої поверхні черепа (надбрівні дуги, соскоподібні відростки, зовнішня потилична горбистість, шорсткі м'язові лінії тощо) у чоловіків виявлений більше. Стінки кісток черепа у чоловіків товщі, ніж у жінок, що дуже виразно спостерігається в серединно-лобовому (у чоловіків 12 мм, у жінок 8 мм) і потиличному відділах. Очні ямки у жінок абсолютно вужчі, але відносно більші, ніж у чоловіків. Лоб у чоловіків похиліший (кут нахилу менше 80°), ніж у жінок. Випуклість тім'яного склепіння більша у чоловіків.

Перераховані статеві відмінності черепа мають лише відносний характер і в більшості випадків потребують підтвердження щодо інших частин скелета, особливо таза.

Носова порожнина має верхню, нижню та бічну стінки. Носова порожнина поділена перегородкою на дві симетричні половини. Перетинкою служать перпендикулярна пластинка ре­шітчастої кістки й леміш. Кісткова перетинка доповнюється хрящем. Передній отвір носової порожнини називається грушоподібним. Нижню стінку, або дно, носової порожнини утворює тверде піднебіння. Задньої стінки носова порожнина не має, закінчується вона хоанами, які з’єднують її з носоглоткою. Бічні стінки носової порожнини утворені тілом верхньої щелепи, решітчастим лабіринтом, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки. В кожній частині носової порожнини є три носові ходи: верхній, середній і нижній. Верхній і середній носові ходи утворюють раковини решітчастої кістки, а нижній носовий хід — кістка лицевого черепа — нижня носова раковина. У верхній носовий хід відкриваються решітчасті лабіринти й клиноподібна пазуха. В середній — лобові й верхньощелепні пазухи та передні комірки решітчастої кістки. У нижній носовий хід відкривається носослізний канал.

Порожнина носа з усіх боків межує з пазухами кісток мозкового й лицевого черепа, які разом із носовою порожниною відіграють роль резонаторів звуку голосового апарата людини.

Контрфорси черепа. В деяких місцях черепа є потовщення кісток, які одержали назву контрфорсів. Вони послаблюють струси й механічні поштовхи при ходьбі, бігу, стрибках, удари під час занять окремими видами спорту (наприклад у боксі) та тиск при жувальних рухах. Розрізняють 4 контрфорси.

Лобноносовий контрфорс починається на верхній щелепі від ікла й сусідніх із ним зубів, спрямовується вгору по лобовому відростку цієї кістки й доходить до краю носової частини лобової кістки.

Виличноскроневий контрфорс починається від потовщень комірок перших двох корінних зубів і йде вгору від виличної кістки до скроневої кістки, де впирається в її виличний відросток, а вгорі — в лобову кістку.

Крилопіднебінний контрфорс утворюється крилоподібним відростком клиноподібної кістки та перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки.

Нижньощелепний контрфорс являє собою потовщення тіла нижньої щелепи. Через головку нижньої щелепи тиск при жуванні їжі або при надавлюванні нижньої щелепи на верхню передається на скроневу кістку.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 753 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)