Людські ознаки черепа. Суглоби черепа.
Сполучення черепа, за винятком нижньої щелепи, відбувається за допомогою швів і хрящових зрощень. Нижня щелепа сполучається з черепом скронево-нижньощелепними суглобами.
Шви черепа належать до волокнистих сполучень кісток. Звичайно номенклатура швів черепа визначається назвою кісток, які сполучаються (наприклад, скронево-виличний, клиноподібно-лобовий, сльозово-верхньощелепний тощо). Крім того, є спеціальні назви швів. Так, шов між лобовою і тім'яними кістками називається вінцевим, між тім'яними й потиличною кістками — лямбдоподібним, між двома тім'яними кістками — стріловим, між тім'яною і скроневою кістками — лусковим.
Хрящові сполучення черепа нечисленні і є тільки на основі черепа: клино-потиличний синхондроз — тонка хрящова пластинка між основною частиною потиличної кістки і тілом клиноподібної, яка до 16 — 18 років замінюється кісткою; клинокам'янистий і кам'янисто-потиличний синхондрозі які заповнюють однойменні щілини, а також частину рваного отвору.
Скронево-нижньощелепний суглоб — парний, комбінований. Утворений головками виросткових відростків нижньої щелепи, нижньощелепними ямками та суглобовими горбками скроневих кісток.
Форма головки нижньої щелепи еліпсоподібна, витягнута в поперечному напрямку. Осі, проведені вздовж виросткових відростків, не проходять чітко у лобовій площині, перетинаються перед великим (потиличним) отвором, утворюючи кут 155-170°.
Суглобова поверхня нижньощелепної ямки скроневої кістки в 2—3 рази більша за суглобову поверхню головки, волокнистим хрящем вкрита тільки передня її частина, яка розташована перед кам'янисто-барабанною щілиною скроневої кістки і входить до суглобової порожнини. Хрящ вкриває також суглобовий горбок. Передня частина нижньощелепної ямки та горбок оточені суглобовою капсулою, що має форму конуса з основою згори. Передній край основи суглобової капсули розташований перед суглобовим горбком, задній досягає кам'янисто-барабанної щілини. Капсула на виростковому відростку прикріплюється спереду вздовж краю головки нижньої щелепи, ззаду — на 0,5 см нижче від заднього краю її.
У порожнині суглоба міститься суглобовий диск з волокнистої хрящової тканини, схожий на двояковвігнуту лінзу. Він ділить суглобову порожнину на два ізольовані один від одного поверхи. У верхньому поверсі суглобова поверхня нижньощелепної ямки сполучається з верхньою поверхнею диска, а верхня синовіальна перетинка (вкриває внутрішню поверхню суглобової капсули, прикріплюючись до зовнішнього краю суглобового хряща.
У нижньому поверсі головка нижньої щелепи сполучається з нижньою поверхнею суглобового диска, а нижня синовіальна перетинка крім суглобової капсули вистеляє ще й задню поверхню шийки виросткового відростка, що міститься всередині капсули. Особливістю суглобового диска є те, що він може переміщатись по суглобовому горбку. Це зумовлено тим, що суглобова капсула на рівні нижнього поверху суглобової порожнини міцніша і краще натягнута, а в передньоприсередній край суглобового диска вплітаються сухожилкові волокна бічного крилоподібного м'яза.
Зв'язковий апарат скронево-нижньощелепного суглоба складають бічна, клинонижньощелепна та шилонижньощелепна зв'язки. Це стовщені фасціальні тяжі, розташовані за межами суглоба, присередньо від нього.
Бічна зв'язка укріплює скронево-нижньощелепний суглоб збоку. Вона віялом починається від основи виличного відростка скроневої кістки, спускається донизу й назад і прикріплюється до задньобічної поверхні шийки виросткового відростка. Бічна зв'язка не тільки зміцнює суглоб, а й гальмує рух головки нижньої щелепи дозаду і вбік.
Клипонижньощелепна зв'язка тягнеться тонким фіброзним тяжем від ості клиноподібної кістки до язичка нижньої щелепи, затримує її бічні й вертикальні рухи.
Шилонижньощелепна зв'язка натягнута між шилоподібним відростком скроневої кістки і внутрішньою поверхнею заднього краю гілки нижньої щелепи; гальмує висування нижньої щелепи вперед.
Завдяки особливостям будови у скронево-нижньощелепному суглобі можливі різноманітні рухи. Це пов'язано також із складністю акту жування у людини як всеїдної істоти.
Деякі рухи в суглобах у комбінації з рухами язика, аерофонічними властивостями глотки та вібрацією голосових зв'язок гортані є елементами артикуляції.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 622 | Нарушение авторских прав
|