Будова та функції нирок. Структурна одиниця нирки – нефрон.
Нирка звичайно парний орган бобоподібної форми. Розташована по обидва боки хребтового стовпа на рівні двох нижніх грудних і верхніх поперекових хребців.
Середня довжина нирки 10 — 12 см, ширина 5 — 6 см і товщина 3 — 4 см; маса 120 — 200 г. У нирці розрізняють: два кіпці (полюси) — верхній (тупий) і нижній (загострений); передню (випуклу) і задню (сплощену) поверхні; бічний (випуклий) і при середній (увігнутий) краї. На при середньому краї містяться ниркові ворота, звідки виходить сечовід і які є місцем проходження судин і нервів. Ниркові ворота переходять у велику ниркову пазуху.
На лобовому розрізі нирки видно ниркову кору завтовшки близько 5 мм блідо-коричневого кольору і нирковий мозок голубуватого кольору. Останній складається з 16 — 20 ниркових пірамід темнішого забарвлення, відокремлених одна від одної прошарками ниркової кори — нирковими стовпами.
Ниркові піраміди разом з нирковими стовпами, що їх оточують, в ембріональному періоді досить чітко відмежовані і називаються нирковими частками. У корі зберігаються певні ознаки частковості у вигляді кіркових часточок.
Основи пірамід обернені до поверхні нирки, а верхівки закінчуються нирковими сосочками. На верхівці кожного сосочка відкривається 15 — 20 ледь помітних сосочкових отворів, через які виділяється сеча. Ниркові сосочки спрямовані до ниркової пазухи і занурені в малі ниркові чашечки. Кілька малих чашечок, зливаючись, утворюють велику чашечку нирки. У нирці людини є три, іноді дві великі чашечки. З'єднуючись одна з одною, великі чашечки утворюють ниркову миску.
Ниркова миска має вигляд сплюснутої в передньозадньому напрямку лійки, основа якої обернена до великих чашечок, а верхівка переходить у сечовід.
Стінка нирки, так само як і ниркових чашечок, складається із слизової, м'язової (з різноманітно спрямованих шарів міоцитів) і адвентиційної оболонок.
Нирка — це життєво важливий орган; його екскреторна функція, яка полягає в утворенні сечі, неподільно пов'язана із забезпеченням сталості внутрішнього середовища організму — гомеостазу.
Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон, який складається з ниркового тільця та системи канальців нефрона.
Кожне ниркове тільце утворене клубочком кровоносних капілярів з приносною (більшого калібру) та виносною (меншого калібру) клубочковими артеріолами і двостінною капcулою клубочка, що є впинанням сліпого кінця ниркового канальця, внутрішня стінка якого тісно зрощена з клубочком ниркового тільця.
У ниркових тільцях відбувається екскреція сечі з крові. З просвіту капсули клубочка сечовий екскрет потрапляє до канальців нефрона: проксимальні звивистий і прямий канальці, низхідна й далі висхідна частини тонкого канальця (петлі нефрона), дистальні прямий і звивистий канальці і збірна трубочка, до якої надходить сеча з кількох нефронів. Збірні ниркові трубочки впадають у прямі трубочки, які переходять у сосочкові протоки (18 — 20), що відкриваються на верхівці сосочка ниркової піраміди.
Ниркові тільця і звивисті частини канальців містяться в нирковій корі і ниркових стовпах, прямі канальці петлі нефрона і збирні трубочки — у межах ниркового мозку, ниркових пірамід.
Нирку вкривають три капсули: волокниста, що прилягає безпосередньо до нирки і в здоровому стані легко відділяється, жирова, яка обгортає нирку з усіх боків і завжди має достатню масу (особливо ззаду), і ниркова фасція — (від поперекової фасції). У вертикальному положенні людини фіксації нирки сприяють її великі кровоносні судини, жирова капсула, ниркова фасція та внутрішньочеревний тиск.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 686 | Нарушение авторских прав
|