Будова грудної клітки. Будова типового хребця (на прикладі грудного)
Грудна клітка (thorax) утворена грудиною, 12 парами ребер і 12 грудними хребцями.
Грудина, або грудна кістка (sternum), — це плоска видовжена кістка, яка складається з трьох частин: рукоятка, тіло та мечоподібний відросток. Рукоятка — верхня розширена частина грудини, на верхньому краї якої є яремна вирізка, по боках від неї — ключичні вирізки, до яких приєднуються ключиці, а нижче їх — вирізки для зчленування ребер. У місці з’єднання рукоятки з тілом грудини є вирізка для II пари ребер. На бічних поверхнях тіла грудини розташовані 4 пари реберних вирізок для сполучення з реберними хрящами. На місці з’єднання тіла грудини з мечоподібним відростком є вирізки для VII пари ребер. Мечоподібний відросток з’єднується з тілом грудини синхондрозом (кут грудини), який після 30-річного віку людини перетворюється на синостоз.
Кожен хребець має схожі риси і складається з однакових для всіх хребців основних частин: тіла, дуги, остистого відростка, парних поперечних і суглобових відростків.
Наймасивнішою частиною хребця є передня — тіло хребця, яке має губчасту структуру з тонким компактним покриттям. Позаду до тіла приєднується дуга хребця, яка обмежує разом з тілом хребцевий отвір. При накладенні кількох хребців один на один хребцеві отвори утворюють хребтовий канал, у якому міститься спинний мозок, його оболонки і корінці спинномозкових нервів.
Від дуги хребця відходить назад по серединній площині остистий відросток, латерально — парний поперечний відросток, а з боків — парний верхній і нижній суглобовий відросток). На кожній дузі хребця біля місця прикріплення її до тіла є нижня хребцева вирізка і менш помітна верхня хребцева вирізка. При накладенні суміжних хребців один на один вирізки утворюють міжхребцевий отвір. Через ці отвори проходять спинномозкові нерви. В них містяться також спинномозкові вузли.
Остисті й поперечні відростки, а також частково дуги хребців є місцем фіксації м'язів і зв'язок. Суглобові відростки беруть участь в утворенні міжхребцевих суглобів.
За топографічним принципом хребці поділяють на шийні, грудні, поперекові, крижові та куприкові
Грудні хребці - хребці тієї частини тулуба, де у ссавців, зокрема в людини, збереглися ребра, найменше відрізняються від початкової форми хребців нижчих хребетних. У людини, як правило, є 12 (рідше 13) грудних хребців. Від решти хребців вони відрізняються наявністю на бічних поверхнях тіла верхньої і нижньої ребрової ямки для з'єднання з ребрами. ТХ має лише верхні суглобові ямки. На тілі ТХІ —ТХІІ є тільки одна (права/ліва) ямка.
Маса грудних хребців донизу збільшується. Поперечний розтин тіла верхніх хребців має овальну форму, середніх — трикутну із закругленими кутами, нижніх — знову овальну. Якщо простежити грудні хребці зверху вниз, то поперечні відростки їх усе більше відхиляються дозаду, що зумовлено більшим натягом прикріплених до них м'язів. На передній поверхні кожного поперечного відростка ТІ — ТХ є реброва ямка поперечного відростка для сполучення з горбком відповідного ребра. Остисті відростки від ТІ до TVIII подовжуються і все більше нахиляютьсядонизу, накладаючись один на одного як черепиця, а ТІХ —ТХІІ, навпаки, поступово наближаються до горизонтального положення.
Суглобові відростки грудних хребців розташовані у фронтальній площині, за винятком ТХІІ, нижні суглобові відростки якого спрямовані ближче до сагітальної площини, що робить їх схожими на поперекові.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 659 | Нарушение авторских прав
|