АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Механізм передачі – фекально – оральний.

Ботулізм

Актуальність.

Ботулізм реєструється у вигляді спорадичних та групових (частіше сімейних) випадків. У світі щорічно реєструється 10 – 20 тисяч захворювань. В Україні – в середньому по 50 випадків на рік. В останні роки спостерігається тенденція до росту захворюваності, смертності і числа спалахів, що зумовлено зростанням стихійного консервування у домашніх умовах. Летальність висока, може коливатись від 0 до 80 %.

Етіологія. Збудник – Clostridium botulinum. Це строгий анаероб. Надзвичайно стійкий до фізичних і хімічних факторів (спори).

- Витримує кипятінні до 4 – 5 годин;

- Стійкий до дії високих концентрованих деззасобів, солі;

- Стійкий до заморожування;

- Під час автоклавування спори гинуть через 30 хв. при температурі 120⁰.

Вентативні форми: При кип’ятінні гинуть через 15 хвилин.

В анаеробних умовах продукують ботулотоксин, який має білкову природу і розподіляється на 8^/ серологічних типів.

Ботулотоксини: В консервованих продуктах зберігаються роками;

- Стійкі в кислому середовищі;

- Не інактивуються ферментами травного каналу;

- Витримують високі концентрації солі, цукру, різних спецій;

- Швидко руйнуються під впливом 2 – 3 % лугів;

- При кипятінні повністю втрачають свої токсичні властивості;

- Чутливі до хлору, йоду, калію перманганату.

Ботулотоксини мають активність:

- нейротоксичну;

- лейкотоксичну;

- гемолітичну.

Джерело інфекції:

Джерелом і резервуаром інфекції можна вважати субстрати неживої природи і організм більшості тварин, птахів і риб.

Чинники – тільки продукти, які містять токсини ботулінічної палички. Якщо контамінований продукт – щільної консистенції (ковбаса, копчене м'ясо, риба), то в ньому можливе «гніздове» або нерівномірне розташування ботулотоксинів. Тому зустрічаються спалахи, при яких не всі особи, що вживали один і той же продукт, хворіють.

Хвора людина не представляє небезпеки для оточуючих.

Механізм передачі – фекально – оральний.

Основний шлях передачі – аліментарний. Чинники передачі – консервовані продукти тваринного і рослинного походження, контаміновані клостридіями з вмістом ботулотоксинів.

Значно рідше зустрічаються випадки захворювання в результаті зараження лише спорами:

- рановий ботулізм (спора → вегетативна форма → токсин);

- ботулізм новонароджених (у немовлят внаслідок особливостей мікрофлори кишечнику спори проростають в вегетативні форми і продукують токсин).

Прояви епідемічного процесу:

- сезонність не виражена;

- найвищі показники летальності в дитячому і літньому віці.

Профілактичні і протиепідемічні заходи:

- суворе дотримання санітарно-гігієнічних правил і технологій виготовлення, зберігання та реалізації харчової сировини;

- госпіталізація хворих за клінічними показниками;

- диспансеризація перехворілих в КІЗі протягом 1 року з доглядом 1 раз на 3 місяці, аналізі крові і сечі 1 раз на місяць;

- епідеміологічне обстеження спрямоване на виявлення харчового продукту – чиннику передачі;

- білизну, забруднену виділеннями хворих, замочують в 3% розчині хлораміну на 30 хвилин;

- посуд з рештками їжі дезінфікують в 1% розчині протягом 1 години;

- особам, які вживали продукти з хворим, промивають шлунок, призначають ентеросорбенти, в/м вводять протибутулінічну сироватку А, В, Е.

ТЕСТИ.

1. Медичне спостереження за осередком ботулізму здійснюють протягом:

a) 7 днів

b) 9 днів

c) * 12 днів

d) 14 днів

e) 21 день

2. Збудником ботулізму та чинником передачі є:

a) * анаероб та консерви

b) аероб та повітря

c) анаероб та вода

d) аероб та руки

e) аероб та побутові речі

Етеріхіози

Актуальність.

В Україні групу колі-інфекції діагностували як ГЕК. В Україні ГЕК – масове захворювання, уражає головним чином дітей.

Етіологія.

Збудник – ентеропатогенні штами кишкової палички Е.coli.

За класифікацією ВООЗ (1980) ешеріхії ділять:

- Ентеропатогенні (захворювання переважно у грудних дітей);

- Ентероінвазивні (схожі в патогенетичному відношенні з шигелами);

- Ентеротоксичні (діарея у дітей та дорослих).

- Залежно від ураження систем, органів говорять про клінічні форми ешерихіозів, які за симптомами можуть нагадувати колі ентерит, дизентерію, або мати холероподібний перебіг. У дітей 1 року життя ця інфекція може нагадувати сальмонельоз.

Висока резистентність до чинників навколишнього середовища:

- Активні у каналізаційних стоках до 45 діб;

- Річки до 3 місяців;

- На предметах побуту, іграшках до 3 місяців.

- Одразу руйнуються при кип’ятінні;

- Швидко руйнуються під дією хлорвмістних препаратів.

- Сприйнятливість.

- Найбільш висока у дітей 1 року життя.

Патогенез.

Джерело.

Хвора людина у маніфест ній стадії.

Можлива також активація ендогенної інфекції під впливом чинників, що знижують резистентність організму (у дітей).

Специфічна профілактика – не проводиться. Протиепідемічні заходи.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 236 | Нарушение авторских прав