АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гормональні системи в активізації механізмів адаптації

Основними системами, що регулюють процеси життєдіяльності організму, є ЦНС і ендокринна система, між якими існує найтісніший взаємозв'язок. ЦНС впливає на функціональну активність гіпофіза, наднирників, щитовидної залози й т.д. У свою чергу, гормони, які виділювані залозами внутрішньої секреції, прямо або побічно роблять зворотну дію на нейрогенні регуляторні механізми й можуть не тільки проявляти певну фізіологічну дію, але й викликати різні нервові й психічні розлади.

В активізації механізму адаптації важливе місце належить двом гормональним системам: 1.симпато-адреналова система, що складається із симпатичної нервової системи й мозкової речовини наднирників; 2. гіпофізарно-адренокортикальнасистема, що включає передню частку гіпофіза й кору наднирків.

Симпато-адреналова система. Стресовівпливи приводять до формування в лімбічній системі сильних емоцій, що приводить до порушення симпатичної нервової системи і впливає на функціональну активність мозкової речовини наднирників. Мозкова речовина наднирників синтезує й виділяє свої гормони - адреналін і норадреналін, об'єднані загальною назвою катехоламіни, які впливають на внутрішні органи, потрапляючи до них зі струмом крові, як і симпатичні нерви, у зв'язку із чим їх образно називають "рідка симпатична нервова система". У цілому, активація симпатичної імпульсації і катехоламінів крові викликають наступні ефекти: підвищення автоматизму і скорочувальної функції міокарда (збільшення ударного й хвилинного обсягу крові), розширення судин скелетних м'язів, міокарда, легенів, мозку (поліпшення кровопостачання зазначених органів), підвищення тонусу скелетних м'язів (посилення працездатності), активація розпаду глікогену й ліпідів (збільшення енергетичних ресурсів). Всі ці реакції спрямовані на термінову мобілізацію всіх захисних сил організму у відповідь на стресову ситуацію. Таким чином, симпато-адреналова система є потужною "аварійною системою" організму. Слід особливо зазначити важливу роль емоцій у формуванні відповіді організму на стресовий вплив. Про те, що функціональна активність різних ефекторних систем підвищується при емоційному порушенні, уперше написавСаппоп. Тому варто враховувати, що короткочасні емоційні сплески мобілізують організм, а тривалі негативні емоції помітно знижують загальну резистентність, виснажуючи енергетичні й пластичні ресурси організму.

Катехоламіни, що надходять у кров з мозкової речовини наднирників, приводять до активації гіпофізарно-адренокортикальної системи, викликаючи викид гіпоталамусом так званого рилізинг-фактора, що приводить до посилення виділення гіпофізом адренокортикотропного гормону (АКТГ). Гіпофіз є головним регулятором секреції більшості гормонів. Його передня частка (аденогипофіз)виробляє ряд тропних гормонів, у тому числі вищезгаданий АКТГ. Його дія на організм полягає насамперед у стимулюючому впливі на кору наднирників, що синтезують гормони - кортикостероїди, що мають велике фізіологічне значення, завдяки дії на мінеральний, білковий, вуглеводний і жировий обміни. Кортикостероїди підрозділяються на 3 групи: 1.минералокортикоиды,2.глюкокортикоіди, 3.статеві гормони. З мінералокортикоїдів найбільш активний альдостерон, що забезпечує водно-сольовий гомеостаз шляхом регуляції змісту натрію, калію, інших іонів і води в крові. Із глюкокортикоїдів (кортизон, гідрокортизон, кортикостерон) найбільш активний кортизон. Свою назву глюкокортикоіди одержали через здатність підвищувати рівень цукру в крові внаслідок стимуляції утворення глюкози в печінці. Зміст глікогену в печінці при цьому може зростати. Глюкокортикоіди впливають на вуглеводний (стимулюють глюконеогенез), білковий (підсилюють процеси розпаду білків і послабляють регенераторні й проліферативні процеси), жировий і мінеральний обмін, роблять виражену протишокову, протизапальну і протиалергійну дію. Полові гормони (андрогени й естрогени), які виробляються корою наднирників, відіграють допоміжну роль у розвитку статевих ознак і сприяють формуванню поведінкових реакцій. Активізація гіпофізарно-адренокортикальної системи робить у цілому загальностимулюючий вплив на організм.

Таким чином, симпатоадреналова система сприяє підвищенню активності поведінкових реакцій організму на стресовий вплив, а гіпофіфзарно-адренокортикальна система підсилює внутрішні фактори опірності організму.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 731 | Нарушение авторских прав