АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стан організму і хвороба

Дуже важлива роль у виникненні й перебігу хвороб належить самому організму. Індивідуальним особливостям належить більша роль як відносно до виникнення хвороби, так і відносно до характеру її перебігу. Так, характер розвитку неврозів у людей перебуває у відомій залежності від типологічних особливостей вищої нервової діяльності. В осіб художнього типу спостерігається невроз, називаний істерією, а в осіб розумового типу - психастенія.

Особливості перебігу інфекційних хвороб перебувають у великій залежності від імунно-біологічних властивостей організму. Інфекційний запальний процес протікає по-різному в організмі з підвищеною чутливістю і малочутливого до даного мікроорганізму (гіперергічне запалення й гіпоергічне запалення). Для організму зі звичайною реактивністю характерний середній тип перебігу захворювання - нормоергічне запалення. Реактивність організму й чутливість до патогенних факторів може змінюватися під впливом перенесених захворювань. Нерідко після перенесеної хвороби чутливість людини до деяких патогенних факторів зростає. Недостатнє харчування також може істотно змінювати реактивність організму. Якісний склад їжі позначається на реактивності і на захворюваності. При багатьох авітамінозах спостерігається підвищена чутливість до інфекцій. При недоліку в організмі вітаміну А нерідко виникає інфекційний кон’юнктивіт. При недоліку вітаміну С виникають запальні захворювання слизових оболонок. Алергійні захворювання пов'язані з підвищеною чутливістю до конкретного фактора середовища.

Вікова патологія також свідчить про істотні розходження реактивності людини. У дітей часто зустрічаються такі хвороби, як скарлатина, кір, дифтерія, які звичайно не спостерігаються в дорослих. У юнацькому віці легше, ніж у дорослих виникає авітаміноз. У цьому віці нерідко спостерігаються порушення функцій нервової системи, різні захворювання крові (анемія, лейкози). У людей дорослого віку значно часто зустрічаються хвороби обміну речовин, серцево-судинної системи. ЖКТ. Люди похилого віку частіше хворіють на злоякісні пухлини, атеросклероз.

Значні розходження реактивності організму виявляються в осіб різної статі. Ряд захворювань частіше спостерігається в жінок (жовчнокам'яна хвороба, панкреатит, запори). У чоловіків переважають захворювання нирок, сечового міхура, хронічний нефрит.

Реактивності організму належить велике значення у виникненні хвороб. Правильне уявлення про механізми реактивності й уміння управляти ними необхідно для пояснення патогенезу хвороб, для їхнього ефективного лікування. Рівень реактивності організму визначається функціональною активністю ендокринних залоз і регулюючою роллю ЦНС.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 494 | Нарушение авторских прав