АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патогенетичні передумови до застосування фізичних факторів.

Основу фізичної реабілітації становлять фактори природи, а також різні види енергії (так звані, преформовані фактори), які одержані за допомогою спеціальних апаратів і застосовувані з лікувальною метою.

Загальні механізми дії фізичних факторів взаємозалежні з рефлекторними й гуморальними впливами на організм. Первинна дія фізичних факторів здійснюється через шкіру, її рецепторний апарат, судинну систему й пов'язана зі зміною фізико-хімічних процесів шкіри. Отже, реалізація дії фізичних факторів на цілісний організм має ряд особливостей. Різні фізичні подразнення, роблячи дію на шкіру, викликають реакції її рецепторного апарата і судин у вигляді зміни порога збудливості рецепторів і тонусу судин мікроциркуляторного русла (шкірно-вазомоторні реакції). Первинні рефлекторні реакції нервових закінчень у шкірі тісно переплітаються з гуморальними змінами, що з'являються в результаті фізико-хімічних процесів. Вони також є джерелом аферентної імпульсації в період дії фактора і після припинення. Основні гуморальні зміни в самій шкірі зводяться до виділення біологічно активних речовин (гістамін, ацетилхолін, серотонін і ін.), які надходять у кров, викликають зміни просвіту мікросудин і в'язкості крові, поліпшення транс капілярного обміну, що підсилює дифузію газів та ін. речовин, а також метаболізм тканин. Винятково важливе значення в механізмі лікувальної дії фізичних факторів має зміна чутливості судинних рецепторів, насамперед, високочутливих хеморецепторів каротидних синусів, що веде до рефлекторного підвищення збудливості судинорухового і дихального центрів і далі до підвищення тонусу артерій і вен, частішанню серцевих скорочень, росту АТ.

У реабілітації хворих широко використовують ряд фізичних факторів, енергія яких при поглинанні тканинами трансформується в тепло (електромагнітне поле). При цьому відбувається нагрівання тканин, яке супроводжується розширенням судин, розкриттям нефункціонуючих капілярів, зниженням агрегації тромбоцитів, що обумовлює поліпшення мікроциркуляції й транскапілярного обміну. При цьому рефлекторно активуються система терморегуляції, симпато-адреналовая й гіпофізарно-адренокортикальна системи, підвищується активність щитовидної і статевих залоз, що приводить до загальтонізуючої дії на організм, у тому числі й на імунну систему.

В аспекті розглянутого механізму лікувальної дії фізичних факторів представляються особливо важливими зміни функцій серцево-судинної системи, а саме, поліпшення скорочувальної функції міокарда при полегшенні умов його роботи (у зв'язку з периферичною вазоділатацією), що в сукупності з оптимізацією транскапілярного обміну становить важливий механізм поліпшення кровообігу в периферичних органах і тканинах і ліквідації гіпоксії, які у тім або іншому ступені обов'язково є при серцево-судинних захворюваннях. У свою чергу, усунення гіпоксії є центральною ланкою при лікуванні серцевої й коронарної недостатності.

Підвищення тонусу судинорухового і дихального центра, крім рефлекторних впливів на внутрішні органи, приводить до підвищення функціональної активності кори великих півкуль і оптимізує її координуючу роль, установлюючи новий рівень корково-підкіркових і корково-вісцеральних взаємин.

Варто пам'ятати, що місцеві, системні й загальні реакції властиві всім фізичним факторам, а їхня виразність залежить від потужності й зони впливу фактора. Саме тому у фізіотерапії основне значення надається методикам проведення лікування фізичними факторами.

Реакції різних систем на дію фізичного фактора є стресорогенними і спрямовані на стимуляцію адаптаційно-пристосувальних процесів, тому в процесі серії впливів фізичного фактора відбувається підсумовування ефектів з мобілізацією резервних можливостей, що становить сутність адаптації до факторів середовища. Реабілітацію за допомогою фізичних факторів можна розглядати як "адаптивну функціональну терапію".

Отже, загальні рефлекторно-гуморальні механізми дії фізичних факторів, характер реакції організму на їхній вплив визначають можливість надання корегуючого впливу на багато важливих патогенетичних ланок розвитку й прогресування хвороби і, тим самим, доцільність їхнього застосування в лікуванні й реабілітації хворих, у профілактиці захворювань. При єдності загальних механізмів дії фізичних факторів кожний з них має свої особливості й шляхи реалізації лікувального ефекту, обумовлені його фізичними властивостями й методикою застосування.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 494 | Нарушение авторских прав