АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фармакологічні засоби на різних етапах підготовки спортсменів

Відомо, що адаптація організму в процесі спортивної діяльності (тренувальної і змагальної) розбивається на ряд етапів. Спортивно-педагогічні дисципліни розробили представлення про періодичність (циклічность) розвитку адаптації до навантажень для досягнення максимального спортивного результату. При цьому річний цикл підготовки спортсменів розбивається на ряд менш тривалих етапів, тобто мезоциклів, кожний з яких ставить конкретні задачі у відношенні розвитку або закріплення рівня адаптації (як правило, мезоцикл відповідає одному учбово-тренувальному збору). Відповідно до цього кожен мезоцикл включає ряд повторюваних інтервалів з більш приватними задачами - так званих мікроциклів (як правило, довжиною 7 - 10 днів). Останній день мікроциклу є день відпочинку і відновлення, розвиток адаптаційних змін у кожнім мікроциклі може бути закріплено або прискорено відповідним дозованим фармакологічним впливом. При цьому суть принципу полягає в тім, що фармакологічний вплив на організм спортсмена повинний здійснюватися не постійно, а збігатися за часом з моментом, коли навантаження вже викликало визначені адаптаційні зміни в організмі (наприклад, шляхом відповідної зміни обміну речовин у виді нагромадження визначених продуктів обміну). Цьому моменту, очевидно, відповідає перша половина мікроциклу. Подальший вплив навантаження і нагромадження токсичних метаболітів тепер сприяє не розвитку адаптації, а лише виснаженню ресурсів (енергетичних і пластичних) організму. З цього моменту повинен починатися комплексний відбудовний вплив, у тому числі і фармакологічний. Дія лікарських препаратів при цьому повинна бути спрямована, по-перше, на підтримку енергетичних і пластичних ресурсів, а також, по-друге, на часткову елімінацію або детоксикацію продуктів метаболізму. Таким чином, починаючи з другої половини мікроциклу, фармакологічна корекція адаптації до навантаження повинна досягати максимуму до дня відпочинку.
Зазначений принцип може бути розширений і на мезоцикл у цілому. Обсяг і інтенсивність фармакологічних впливів повинні підсилюватися до кінця учбово-тренувального збору.
У цілому, у річному циклі підготовки спортсменів у залежності від розв'язуваних задач виділяють етапи: підготовчий, базовий, передзмагальний, змагальний, відбудовний.
Основною задачею фармакологічного забезпечення спортсменів на відбудовному етапі є виведення “шлаків” з організму, що утворяться при важкому фізичному навантаженні, а також медикаментозна терапія перенапруг різних систем і органів. У період інтенсивного фізичного навантаження (розвиваючі тренування) на перший план висувається задача посилення синтезу білка в організмі, насичення раціону харчування повноцінними білками і вуглеводами. У передзмагальному і змагальному періодах найбільш важливі задачі створення енергетичних депо в організмі, профілактика інфекційно-простудних захворювань, підтримка імунологічного статусу.
Таким чином, основні задачі фармакологічного забезпечення в той або інший період підготовки спортсмена диктується спрямованістю й обсягом тренувальних і змагальних навантажень, ступенем напруги тих або інших систем організму. Зовсім неприпустимо постійне застосування будь-яких фармакологічних препаратів безобліку періодичності підготовки спортсмена, тому що це може привести до негативного ефекту і вироблення стійкого звикання спортсмена до того або іншого препарату. Як застосування фармакологічних препаратів, що стимулюють ріст м'язової маси при відсутності інтенсивного фізичного навантаження, приводить до збільшення маси тіла, але не сприяє збільшенню сили і витривалості, так і навпаки, недостатній зміст у дієті білків, вуглеводів, незамінних амінокислот, мікроелементів і вітамінів у період розвиваючих навантажень стримує приріст м'язової маси і сили.
Створення “енергетичних депо” здійснюється в основному за рахунок вуглеводного і ліпідного насичення організму продуктами підвищеної біологічної цінності (ППБЦ), таких як мед, перга, горіхи, курага, фейхоа, білкові й амінокислотні. Доцільно також застосування енергонасичених фармпрепаратів (АТФ, фосфаден, неотон, креатинфосфат і ін.). Підтримка імунологічного статусу організму спортсменів здійснюється за допомогою універсальних препаратів, умовно названих адаптогенами (як рослинного, так і тваринного походження). До них відносяться сухі і рідкі екстракти, настойки й інші лікарські форми женьшеню, родиоли рожевої (золотого кореня), лимоннику китайського, левзеі сафлоровидної, клопогона даурського, аралії маньчжурської, елеутерококу, заманихи, пантокрину і деякі інші препарати. Комплексне застосування різних адаптогенів, їх комбінації, значно підсилюють тонізуючий і адаптогенний ефект.
У спортивній фармакології адаптогени звичайно застосовуються для прискорення адаптації і відновлення організму при підготовці до головного старту і при інтенсивних розвиваючих навантаженнях, коли існує реальна небезпека виникнення інфекційно-простудних захворювань на тлі ослаблення імунної системи.
Тут освічуються конкретні питання науково-обгрунтованого застосування дозволених (недопінгових) фармакологічних препаратів для регуляції процесів відновлення, профілактики перенапруг, скорочення термінів адаптації (як до фізичного навантаження, так і в умовах середовищ, які змінюються), підвищення психічної стійкості і працездатності спортсменів.
Нижче приведені схеми фармакологічного забезпечення спортсменів на різних етапах підготовки.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 593 | Нарушение авторских прав