АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Монографії, статті та огляди
1. Адамович С.В., Беркинблит М.Б., Фельдман А.Г. Принципы двигательной регуляции у человека // Итоги науки и техн. Сер. физиол. человека и животных / ВИНИТИ. – 1990. – Т. 43. – С. 1-164.
2. Анохин П.К. Биология и нейрофизиология условного рефлекса. – М.: Медицина, 1968. – 640 с.
3. Анохин П.К. Теория функциональных систем // Успехи физиол. наук. – 1970. – Т. 1, № 1. – С. 19-54.
4. Аршавский Ю.И., Белозерова И.Н., Гельфанд И.М.,и др. О роли спинного и головного мозга в управлении ло- комоцией // Упр. движениями. – М., 1990. – С. 158-174.
5. Аршавский Ю.И., Гельфанд И.М., Орловский Г.Н. Мозжечок и управление ритмическими движениями. – М.: Наука, 1984. – 166 с.
6. Бендолл Дж. Мышцы, молекулы, движение. Изд. «Мир», М.,1970
7. Баев К.В. Нейробиология локомоции. – М.: Наука, 1991. – 199 с.
8. Бернштейн Н.А. О построении движений. – М.: Медгиз, 1947. – 255 с.
9. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность. – М.: Наука, 1990. – 496 с.
10. Бехтерева Н.П. «Per aspera …”. – Л.: Наука, 1990. – 143 с.
11. Братусь Н.В. Мозжечок и висцерорецепторы. – М.: Наука, 1969. – 159 с.
12. Власенко О.В. Вплив вентромедіального ядра таламуса на фазуву структуру балістичних рухів у щурів //
Фізіол. Журн. – 1998. – Т. 44, № 3. – С. 21.
13. Глаз и фотоаппарат Дж. Уолд в сборнике статей Восприятия. Механизмы и модели / пер. с англ., под ред. Н.Ю.Алексеенко. - Москва: “Мир”.-1974.- С.124-141.
14. Гравитация и организм. В серии: Проблемы космической биологии Т.33 (Под ред. В.Н.Черниговского). - М.: Наука, 1976.-260 с.
15. Гурфинкель В.С., Коц Я.М., Шик М.Л. Регуляция позы человека. – М.: Наука, 1965. – 256 с.
16. Гурфинкель В.С., Левик Ю.С. Центральные программы и многообразие движений // Упр. движениями. – М., 1990. – С. 32-41.
17. Загрянская В.А. Анатомия,физиология и практические методы исследования кохлеарного и вестибулярного
анализаторов. -М.: Медгиз, 1958 – 103 с.
18. Иваницкий А.М. Мозговые механизмы оценки сигналов. – М.: Наука, 1976. – 263 с.
19. Иоффе М.Е. Механизмы двигательного обучения. – М.: Наука, 1991. – 134 с.
20. Йолтухівський М.В. Лімбіко-моторні відношення при формуванні та здійсненні рухової програми // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту ім.М.І.Пирогова. – 1998. – Т. 2, № 1. – С. 120-121.
21. Куффлер С., Николс Дж. От нейрона к мозгу. – М.: Мир. – 1979.
22. Мозг: Пер. с англ. / Под ред.П.В.Симонова. – М.:Мир, 1984. – 280 с.
23. Мороз В.М. Интегративная функция мозжечка, базальных ганглиев и моторной коры в программировании и регуляции движений // Автореф. дисс.... д.м.н. – Киев, 1983. – С. 46.
24. П. Милнер. Физиологическая психология. Пер. с англ.-М.: Мир, 1973.-С.264-302.
25. Мороз В.М., Братусь Н.В., Йолтухівський М.В. та ін. До механізму організації рухових програм // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту ім.М.І.Пирогова. – 1997. – Т.1, № 1. – С. 1-3.
26. Мороз В.М., Йолтухівський М.В., Власенко О.В. Латеральний гіпоталамус і префронтальна кора в організації довільних рухів. – Вінниця-Київ, 1998. – 181 с.
27. Мэгун Г. Бодрствующий мозг. Пер. с англ. – М.: Мир, 1968. – 212 с.
28. Орбели Л.А. Лекции по физиологии нервной системы. – М.-Л., 1938. – 226 с.
29. Прибрам К. Языки мозга. Пер. с англ. / Под ред. А.Р.Лурия. – М.: Прогресс, 1975. – 464 с.
30. Разумеев А.Н., Григорьян Р.А. Мозжечок и гравитация. М.: Наука, 1976. – 454 с.
31. Серков Ф.Н. Корковое торможение. – К.: Наукова думка, 1986. – 247 с.
32. Серков Ф.Н., Казаков В.Н. Нейрофизиология таламуса. – К.: Наукова думка, 1980. – 260 с.
33. Сеченов И.М. (1863) Рефлексы головного мозга. – М.: Изд-во АН СССР, 1961. – 100 с.
34. Сеченов И.М. (1866) Физиология нервной системы//И.М.Сеченов, И.П.Павлов, Н.Е.Введенский. Физиология нервной системы. Избр.труды в четырех выпусках.Вып.2./Ред. К.М.Быков.– М.: Из-во мед. лит., 1952. – С. 9-74.
35. Симонов П.В. Эмоциональный мозг. – М.: Наука, 1981. – 215 с.
36. Симонов П.В. Мозговые механизмы эмоций // Журн. высш. нерв. деятельности им. Павлова. – 1997. – Т. 47, №
2. – С. 320-228.
37. Скипин Г.В. О некоторых физиологических механизмах, лежащих в основе образования так называемых про- извольных движений животных / Гагрские беседы. – Тбилиси: Изд-во АН ГССР. – 1960. – Т. 3. – С. 257-267.
38. Слух. Введение в психологическую и физиологическую акустику. / Под ред. С. А. Гельфанда. Пер. с англ. М.: Медицина, 1984. – с. 46 – 174.
39. Суворов Н.Ф. Общие вопросы функционирования базальных ганглиев // Физиол. ж. – 1994 – Т. 80, № 1.– С. 3-8.
40. Суворов Н.Ф., Шаповалова К.Б. Неостриатум и инструментальное поведение // Физиол ж. СССР. – 1986. – Т. 72, № 10. – С. 1337-1356.
41. Судаков К.В. Системные механизмы поведения. – М.: Медицина,1990.–239с.
42. Судаков К.В. Интегративная деятельность нейрона: специфика и пластичность системных механизмов // Журн. высш. нерв. деятельности им. Павлова. – 1993. – Т. 43, № 2. – С. 289-301.
43. Судаков К.В. Информационный принцип в физиологии: анализ с позиций общей теории функциональных сис- тем // Успехи физиол. наук. – 1995. – Т. 26, № 4. – С. 3-27.
44. Судаков К.В. Теория функциональных систем: истоки, этапы развития, экспериментальные доказательства, общие постулаты. – М., 1996. – 95 с.
45. Ухтомский А.А. Избранніе труды. – Л.: Наука, 1978. – 358 с.
46. Фанарджян В.В. О нейронной организации эфферентных систем мозжечка. – Л.: Наука, 1975. – 75 с.
47. Фанарджян В.В. Морфофункциональные основы взаимодействия переднего мозга и мозжечка // Успехи физи- ол. наук. – 1995. – Т. 26, № 2. – С. 3-17.
48. Фанарджян В.В., Саркисян Дж.С. Нейронные механизмы красного ядра // – М.: Наука, 1992. – 269 с.
49. Шапков Ю.Т., Анисимова Н.П., Герасименко Ю.П., Романов С.П. Регуляция следящих движений. – Л.: Наука, 1988. – 276 с.
50. Шеррингтон Ц. Интегративная деятельность нервной системы. Пер. с англ. – М.: Наука, 1969. – 391 с.
51. Эдельмен Дж., Маункасл В. (Edelman G., Mountcastle W.) Разумный мозг. Пер. с англ. – М.:Мир, 1966. – 395 с.
52. Янов Ю.К. Герасимов И.В. О некоторых физиологических функциях вестибулярного аппарата // Вестник ото- риноларингологии.1996, №1, С. 13-16.
53. Brooks V.B., Thach W.T. Cerebellar control of posture and movement // Handbook of Physiology: The nervous sys- tem. Vol. 2: Motor Control. Part 2 / Edit. V.B.Brooks. Bethesda (Maryland): Amer. Physiol. Soc., 1981. – P. 877-946.
54. Eccles J.C. Physiology of motor control in man // Appl. Neurophysiol. – 1981. – Vol. 44, №1. – P. 5-15.
55. Eccles J.C., Ito M., Szentagothai J. The cerebellum as a neuronal machine / Edit J.Eccles. – New York; Berlin: Sprin- ger-Verlag. – 1967. – 335 p.
56. Evarts E.V., Thach W.T. Motor mechanisms of the CNS: Cerebro-cerebellar interrelations // Ann. Rev. Physiol. – 1969. – Vol. 31, № 2. – P. 451-498.
57. Evarts E.V., Wise S.P. The cerebral control of movements // EEG and clin. neurophysiol. – 1985. – Vol. 61, № 3. – P. 6.
58. Fritsch G., Hitzig E. Über die elektrische Erregbarkeit des Grosshirns. // Arch. Anat. Physiol. Wiss. Med. – 1870. – Bd 37, № 5. – S. 300-332.
59. Гранит Р. (Granit R.) Основы регуляции движений Пер. с англ. – М.: Наука, 1969. – 391 с.
60. Granit R. The basis of motor control. – London: Acod. Pres. – 1970. – 346 p.
61. Ito M. The cerebellum and neural control. – N.Y.: Raven Press, 1984. – 580 p.
62. Jones E.G. The Thalamus. – N.Y.: Plenum press, 1985. – 935 p.
63. Kornhuber H.H. Cerebral cortex, cerebellum and basal ganglia: an introduction to their motor functions // The Neuros- ciences. Third Study Program / Eds F.O.Schmitt and F.G.Worden. – Cambridge: MIT Press, 1974. – P. 267-280.
64. Magnus R. Korperstellung. – Berlin: Springer, 1924. – 740 s.
65. Sherrington C.S. Note on the knee jerk and the correlation of action of antagonistic muscle // Proc. Roy. Soc. Ser. B. – 1893. – Vol. 52, № 3. – P. 556-564.
66. Sherrington Ch. (1906). The integrative action of the nervous system: 2nd ed. New Haven: Yale Univ. Press, 1948. – 433 p.
Таблиця лабораторних показників
Загальний аналіз крові
Показник
| Норма
| Еритроцити
| Чоловіки: 4,0 - 5,0 * 1012/л
| Жінки: 3,9 - 4,7 * 1012/л
| Гемоглобін
| Чоловіки: 135-180 г/л
| Жінки: 120-140 г/л
| Кольоровий показник
| 0,85-1,15
| Ретикулоцити
| 0,2-1%
| Тромбоцити
| 180,0 - 320,0 * 109/л
| Лейкоцити
| 4,0 - 9,0 * 109/л
| Базофіли
| 0-0,065*109/л(0-1%)
| Еозинофіли
| 0,02 - 0,ЗО * 109/л (0,5 - 5,0%)
| Паличкоядерні нейтрофіли
| 0,04 - 0, ЗО * 109/л (1 - 6%)
| Сегментоядерні нейтрофіли
| 2,0 -5,50 * 109 /л(47-72%)
| Моноцити
| 0, 09 -0, 60 * 109/ л(3-11 %)
| Лімфоцити
| 1,2-3,0 * 109/ л(19 -37%)
| Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)
| Чоловіки: 2-10 мм/год
| Жінки: 2 - 15 мм/год
| Гематокрит
| Чоловіки: 40 - 48%
| Жінки: 36 - 42%
| Біохімічний аналіз крові
Загальний білок
| 65-85 г/л
| Альбуміни
| 35-50 г/л (52-65%)
| Глобуліни:
| 23-35 г/л (35-48%)
| α1-глобуліни
| 2-4 г/л (4,2-7,2%)
| α2-глобуліни
| 5-9 г/л (6,8-12%)
| β-глобуліни
| 6-11 г/л (9,3-15%)
| γ-глобуліни
| 11-15 г/л (15-19%)
| А/Г-коефіцієнт
| 1,2-2,0
| Імуноглобуліни:
|
| IgD
| 0 - 0,15 г/л
| IgG
| 50-112,5 мкмоль/л
| IgM
| 0,6-2,5 мкмоль/л
| IgA
| 5,6-28,1 мкмоль/л
| IgE
| 0,3-30 нмоль/л
| Білірубін:
|
| загальний
| 8,5-20,5 мкмоль/л
|
вільний (непрямий, некон'югований)
| 1,7-17,11 мкмоль/л
| зв'язаний (прямий, кон'югований)
| 0,86-5,1 мкмоль/л
| Ліпіди (загальний вміст)
| 5-7 г/л
| Тригліцериди
| 0,59-1,77 ммоль/л
| Холестерин загальний
| 2,97-8,79 ммоль/л
| Ліпопротеїди:
|
| дуже низької щільності (пребета-ліпопротеїди)
| 1,5-2,0 г/л (0,63-0,69 ммоль/л)
| низької щільності (бета-ліпопротеїди)
| 3-4,5 г/л (3,06-3,14 ммоль/л)
| високої щільності (альфа-ліпопротеїди)
| 1,25-6,5 г/л (1,13-1,15 ммоль/л)
| Хіломікрони
| 0-0,5 г/л (0-0,1 ммоль/л)
| Глюкоза крові
| 3,3-5,5 ммоль/л
| Глікований (глікозильований) гемоглобін
| 4 - 7%
| Залізо крові
| 8,53-28,06 мкмоль/л
| Калій крові (плазма)
| 3,8-5,2 ммоль/л
| Натрій крові (плазма)
| 138-217 ммоль/л
| Кальцій крові (плазма)
| 0,75-2,5 ммоль/л
| Магній (плазма)
| 0,78 - 0,91 ммоль/л
| Фосфор (неорганічний), сироватка
| 0,646-1,292 ммоль/л
| Хлориди крові
| 97-108 ммоль/л
| Азот залишковий (небілковий)
| 14,28 - 25 ммоль/лГ
| Сечовина, сироватка
| 3,33 - 8,32 ммоль/л
| Креатинін
| 53 -106,1 мкмоль/л
| Креатин
| Чоловіки: 15,25-45,75 мкмоль/л
| Жінки:45,75-76,25 мкмоль/л
| Сечова кислота
| Чоловіки: 0,12-0,38 мкмоль/л
| Жінки: 0,12-0,46 мкмоль/л
| Лактатдегідрогеназа (ЛДҐ)
| < 7 ммоль/(година.л)
| Альдолаза
| 0,2-1,2 ммоль/(година.л)
| Альфа-амілаза (діастаза) крові
| 12-32 г/ (година.л)
| Аспартатамінотрансфераза (АСТ, АсАТ)
| 0,1-0,45 ммоль/(година.л)
| Аланінамінотрансфераза (АЛТ, АлАТ)
| 0,1-0,68 ммоль/(година.л)
| Холінестераза
| 160-340 ммоль/(година.л)
| Лужна фосфатаза
| 0,5-1,3 ммоль/(година.л)
| Креатинкіназа
| 0,152-0,305 ммоль/(година.л)
| Креатинфосфокіназа (КФК), сироватка
| до 1,2 ммоль Р/ч.л
| Ліпаза
| 0,4-30 ммоль/(година.л)
|
Коагулограма
Протромбіновий індекс
| 80-100%
| Час рекальцифікації плазми
| 60-120 с
| Тромботест
| IV-V ступінь
| Фібриноген
| 5,9-11,7 мкмоль/л
| Фібриноген В
| Негативний
| Фібринолітична активність
| 183-263 хв.
| Толерантність плазми до гепарину
| 3-6 (7-11) хв.
| Час зсідання крові за Лі-Уайтом
| 5-10 хв.
| Тривалість кровотечі за Дюком
| До 4 хв.
| Ретракція кров'яного згустка
| 44-65% (індекс ретракції 0,3-0,5)
| Показники кислотно-лужного стану крові
рН, артеріальна кров
| 7,4
| рН, венозна кров
| 7,35
| Напруга вуглекислого газу, Рсо2:
|
| артеріальна кров
| 40 мм рт.ст.
| венозна кров
| 46 мм рт.ст.
| Напруга кисню, Ро2, артеріальна кров
| 75 -105 мм рт.ст.
| Надлишок (дефіцит) основ (ВЕ)
| ±2,3 ммоль/л
| Загальні буферні основи крові (ВВ)
| 45-50 ммоль/л
| Стандартний бікарбонат (В):
|
| артеріальна кров
| 24 ммоль/л
| венозна кров
| 26 ммоль/л
| Справжній бікарбонат (АВ)
| 27 ммоль/л
| Інші показники крові
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав
|