АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гальмування умовних рефлексів. Умовні рефлекси не тільки воробляються, але й зникають при певних умовах

Умовні рефлекси не тільки воробляються, але й зникають при певних умовах. Під час утворення умов- них рефлексів відбувається взаємодія збудження та гальмування. Ці ж процеси взаємодіють під час про- яву уже сформованого умовного рефлексу.

Завдяки гальмуванню забезпечується більша відповідність реакцій організму зовнішнім умовам, тобто більш досконале пристосування до зовнішнього середовища, яке постійно змінюється.

Гальмування – активний процес пригнічення або повного припинення збудження під впливом подразнення. Розрізняють безумовне і умовне гальмування умовних рефлексів (табл. 13.2).

Закон силових відносин у діяльності кори головного мозку (закон сили та міри). Чим сильніший за бі- ологічною силою подразник (у межах помірних), тим більшою буде відповідь. При надмірній силі умовного подразника ця залежність порушується. На подразнення надмірної сили неможливо виробити умовний рефлекс, а при його існуванні розвивається гальмування. Але перехід від збудження до гальмування від- бувається в декілька стадій (фазові стани): зрівняльна, парадоксальна й ультрапарадоксальна перед повним гальмуванням.

Таблиця 13.2

Короткі характеристики гальмування умовних рефлексів

Пам’ять – властивість центральної нерво- вої системи сприймати, фіксувати й зберігати інформацію в закодованому вигляді з можливі- стю відтворення без змін.

Види пам’яті

Генетична – вроджена й фенотипічна – набута.

Образна (іконічна) – зберігання зорового, звуко- вого «зображення».

Емоційна – зберігання пережитого емоційного стану.

Словесно-логічна (семантична) – притаманна людині.

За тривалістю збереження інформації пам’ять має наступні види.

1. Недавня (сенсорна, іконічна) – безпосередня, несловесна. Викликається звуковими, зоровими, смаковими, нюховими, руховими стимулами, які діють до 100 мс. Забезпечує утримання протягом 50-500 мс достатньо повної картини зовнішнього світу. Залежить від функціонального стану організ- му. Найбільш довго зберігаються зорові образи.

2. Короткотривала (первинна, оперативна) –

формується на базі безпосереднього відбитку сен-

сорної інформації. Забезпечує утримання обмеженої частини сигналів, які надходять із зовнішнього сере- довища. Дозволяє відтворювати й утримувати в пам’яті певну кількість інформації. Забезпечує виконання біжучих операцій мислення (арифметичні дії без калькулятора). Триває від декількох секунд до декількох хвилин. Механізм початкового етапу пов’язується з реверберацією (циркулюванням збудження) у вигляді певних просторово-часових комплексів (патернів) потенціалів дії замкненими нейронними ланцюгами, до складу яких входить лімбічна система (коло Пейпеца), нова кора.

3. Проміжна – передує довгостроковій.

4. Довгострокова (вторинна) – забезпечує збереження інформації від декількох хвилин до декількох років. Забезпечується підкріпленням (практикою).

5. Третична – не підлягає забуванню (своє ім.’я).

Процеси пам’ яті:

- процес фіксування інформації (мимовільний і не мимовільний; мимовільний найбільш ефективний);

- збереження слідів – центральна ланка в системі пам’яті;

- відтворення – вилучення (зчитування) інформації з системи або блоків пам’яті;

- забування – неможливість відтворити.

Фізіологічний механізм пам‘яті

Анатомічна теорія – запам’ятовування і збереження інформації здійснюється за рахунок утворення но- вих терміналів волокон, зміна їх форми, розмірів.

До організації пам’яті, як системного явища, причетні багато структур мозку: древня кора – це препірі- формна кора, нюхові структури (горбик та цибулина), прозора перетинка, стара кора – закрутка пояса, гіпокамп, зубчаста фасція, мезокортекс – острівцева кора, парагіпокампальна звивина, підкіркові структу- ри – мигдалина, гіпоталамус, переднє таламiчне ядро, мамiлярнi тiла, ядро перетинки, вискова кора, ре- тикулярна формація.

Гліальна теорія – базується на зміні гліальних клітин, які супроводжують нейрони. Клітини глії можуть синтезувати речовини, які полегшують синаптичну передачу або підвищують збудження нейронів.

Молекулярна теорія – нервовий імпульс виникає під впливом зовнішнього подразника й активізує синтез РНК в нейронах.

Біохімічна теорія – активування ферментних процесів при утворенні медіаторів (ацетилхолін, норадре- налін, серотонін, ГАМК). Для збереження і відтворення слідів інформації потрібний синтез специфічних

білків: ДНК, РНК, скотофобін. У регуляції процесів навчання і пам’яті важлива роль належить нейропеп- тидам – головним чином гормонам гіпоталамо-гіпофізарного походження або їх фрагментам. У них над- звичайно висока біологічна активність, багатоплановість ефектів, у тому числі вплив на утворення, фіксу- вання й відтворення тимчасових зв’язків. У даний час у ЦНС ідентифіковано декілька десятків нейропеп- тидів. За участю в процесах навчання й пам’яті найбільше вивчені три їх групи.

1. АКТГ – сповільнює процес згасання й суттєво прискорює процес навчання.

2. Ендогенні опіоїди (енкефаліни та ендорфіни – усього більше 15 пептидів) – забезпечують навчання, покращують процес консолідації тимчасових зв’язків, сповільнюють згасання умовних рефлексів, у той же час встановлено погіршення вироблення реакції уникання; попереджують перевантаження мозку надлишковою та побічною інформацією, створюючи оптимальні умови для інтегративної дія- льності; полегшують відтворення та усувають амнезію.

3. Вазопресин, окситоцин – причетні до консолідації та відтворення сформованих енграм пам’яті, пок- ращують стійкість до згасання.

Нейропептиди впливають на процеси навчання і пам’яті через специфічні й неспецифічні компоненти цих процесів.

Отримаді до теперішнього часу багаточисленні фактичні дані про нейрохімічні основи навчання і пам’яті поки не дозволяють однозначно відповісти на питання про те, як фіксується і зберігається інфор- мація.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав