АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гальмування умовних рефлексів. Умовні рефлекси не тільки воробляються, але й зникають при певних умовах

Прочитайте:
  1. Гальмування в центральній нервовій системі
  2. Гальмування у ЦНС
  3. Гальмування умовних рефлексів
  4. Ділянки екзогенного гальмування болю і терапія при болях
  5. Класифікація рефлексів
  6. Класифікація умовних і безумовних рефлексів.
  7. Лекція 4. ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ В ЦНС. КООРДИНАЦІЯ РЕФЛЕКТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  8. Пресинаптичне гальмування
  9. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.

Умовні рефлекси не тільки воробляються, але й зникають при певних умовах. Під час утворення умов- них рефлексів відбувається взаємодія збудження та гальмування. Ці ж процеси взаємодіють під час про- яву уже сформованого умовного рефлексу.

Завдяки гальмуванню забезпечується більша відповідність реакцій організму зовнішнім умовам, тобто більш досконале пристосування до зовнішнього середовища, яке постійно змінюється.

 

Гальмуванняактивний процес пригнічення або повного припинення збудження під впливом подразнення. Розрізняють безумовне і умовне гальмування умовних рефлексів (табл. 13.2).

Закон силових відносин у діяльності кори головного мозку (закон сили та міри). Чим сильніший за бі- ологічною силою подразник (у межах помірних), тим більшою буде відповідь. При надмірній силі умовного подразника ця залежність порушується. На подразнення надмірної сили неможливо виробити умовний рефлекс, а при його існуванні розвивається гальмування. Але перехід від збудження до гальмування від- бувається в декілька стадій (фазові стани): зрівняльна, парадоксальна й ультрапарадоксальна перед повним гальмуванням.

 

Таблиця 13.2


 


Короткі характеристики гальмування умовних рефлексів


Безумовне (зовнішнє) Умовне (внутрішнє)
Зовнішнє– пригні- 1. Згасання– багаторазове
чення умовного реф- не підкріплення умовного
лексу під впливом подразника безумовним. У
подразників, адресо- людини – забування.
ваних до інших нерво- 2. Запізнення– при поступо-
вих центрів, тобто вому збільшенні інтервалу між
зовнішніх відносно умовним сигналом і безумов-
центру умовного реф- ним подразником відповідь
лексу. Нові подразни- затримується до часу появи
ки діють одночасно з безумовного подразника. У
умовним. При цьому людини – вміння чекати, так-
виникає орієнтуваль- товність, показник вихованості.
ний рефлекс «Що 3. Умовне гальмо– виникає
таке?». У людини – це внаслідок багаторазового
відволікання уваги. застосування без підкріплення
Зовнішнє гальмування комбінації умовного подразни-
може бути гаснучим ка з додатковим індиферент-
та негаснучим(напр. ним.
на больові подразни- 4. Деференціювання– один із
ки), позамежним(на двох близьких за природою
надмірну силу умовно- подразників не підкріплюється,
го подразника, чи при а інший підкріплюється і з
несприятливих обста- часом тварина реагує лише на
винах). Має захисне подразник, який підкріплюєть-
значення. Виникає з ся. Є основою впізнавання,
першого разу, власти- розрізнення, навчання.
ве всім відділам ЦНС.  

 

Пам’ять

Пам’ять – властивість центральної нерво- вої системи сприймати, фіксувати й зберігати інформацію в закодованому вигляді з можливі- стю відтворення без змін.

Види пам’яті

Генетична – вроджена й фенотипічна – набута.

Образна (іконічна) – зберігання зорового, звуко- вого «зображення».

Емоційна – зберігання пережитого емоційного стану.

Словесно-логічна (семантична) – притаманна людині.

За тривалістю збереження інформації пам’ять має наступні види.

1. Недавня (сенсорна, іконічна) – безпосередня, несловесна. Викликається звуковими, зоровими, смаковими, нюховими, руховими стимулами, які діють до 100 мс. Забезпечує утримання протягом 50-500 мс достатньо повної картини зовнішнього світу. Залежить від функціонального стану організ- му. Найбільш довго зберігаються зорові образи.

2. Короткотривала (первинна, оперативна) –

формується на базі безпосереднього відбитку сен-


сорної інформації. Забезпечує утримання обмеженої частини сигналів, які надходять із зовнішнього сере- довища. Дозволяє відтворювати й утримувати в пам’яті певну кількість інформації. Забезпечує виконання біжучих операцій мислення (арифметичні дії без калькулятора). Триває від декількох секунд до декількох хвилин. Механізм початкового етапу пов’язується з реверберацією (циркулюванням збудження) у вигляді певних просторово-часових комплексів (патернів) потенціалів дії замкненими нейронними ланцюгами, до складу яких входить лімбічна система (коло Пейпеца), нова кора.

3. Проміжна – передує довгостроковій.

4. Довгострокова (вторинна) – забезпечує збереження інформації від декількох хвилин до декількох років. Забезпечується підкріпленням (практикою).

5. Третична – не підлягає забуванню (своє ім.’я).

Процеси пам’ яті:

- процес фіксування інформації (мимовільний і не мимовільний; мимовільний найбільш ефективний);

- збереження слідів – центральна ланка в системі пам’яті;

- відтворення – вилучення (зчитування) інформації з системи або блоків пам’яті;

- забування – неможливість відтворити.

Фізіологічний механізм пам‘яті

Анатомічна теорія – запам’ятовування і збереження інформації здійснюється за рахунок утворення но- вих терміналів волокон, зміна їх форми, розмірів.

До організації пам’яті, як системного явища, причетні багато структур мозку: древня кора – це препірі- формна кора, нюхові структури (горбик та цибулина), прозора перетинка, стара кора – закрутка пояса, гіпокамп, зубчаста фасція, мезокортекс – острівцева кора, парагіпокампальна звивина, підкіркові структу- ри – мигдалина, гіпоталамус, переднє таламiчне ядро, мамiлярнi тiла, ядро перетинки, вискова кора, ре- тикулярна формація.

Гліальна теорія – базується на зміні гліальних клітин, які супроводжують нейрони. Клітини глії можуть синтезувати речовини, які полегшують синаптичну передачу або підвищують збудження нейронів.

Молекулярна теорія – нервовий імпульс виникає під впливом зовнішнього подразника й активізує синтез РНК в нейронах.

Біохімічна теорія – активування ферментних процесів при утворенні медіаторів (ацетилхолін, норадре- налін, серотонін, ГАМК). Для збереження і відтворення слідів інформації потрібний синтез специфічних


 

білків: ДНК, РНК, скотофобін. У регуляції процесів навчання і пам’яті важлива роль належить нейропеп- тидам – головним чином гормонам гіпоталамо-гіпофізарного походження або їх фрагментам. У них над- звичайно висока біологічна активність, багатоплановість ефектів, у тому числі вплив на утворення, фіксу- вання й відтворення тимчасових зв’язків. У даний час у ЦНС ідентифіковано декілька десятків нейропеп- тидів. За участю в процесах навчання й пам’яті найбільше вивчені три їх групи.

1. АКТГ – сповільнює процес згасання й суттєво прискорює процес навчання.

2. Ендогенні опіоїди (енкефаліни та ендорфіни – усього більше 15 пептидів) – забезпечують навчання, покращують процес консолідації тимчасових зв’язків, сповільнюють згасання умовних рефлексів, у той же час встановлено погіршення вироблення реакції уникання; попереджують перевантаження мозку надлишковою та побічною інформацією, створюючи оптимальні умови для інтегративної дія- льності; полегшують відтворення та усувають амнезію.

3. Вазопресин, окситоцин – причетні до консолідації та відтворення сформованих енграм пам’яті, пок- ращують стійкість до згасання.

Нейропептиди впливають на процеси навчання і пам’яті через специфічні й неспецифічні компоненти цих процесів.

Отримаді до теперішнього часу багаточисленні фактичні дані про нейрохімічні основи навчання і пам’яті поки не дозволяють однозначно відповісти на питання про те, як фіксується і зберігається інфор- мація.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 538 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)