АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Теорія часового кодування (теорія залпів Вевера)

Прочитайте:
  1. Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.
  2. Відшкодування витрат на поховання померлого
  3. Відшкодування матеріальної шкоди потерпілим
  4. Гуморальний і нервовий рівні регуляції функцій організму. «Теорія нервізму» І.М. Сєченова та І.П. Павлова.
  5. Історія цитології. Клітинна теорія. Основні положення.
  6. Клітинна теорія
  7. Методи генетики. Поняття про менделевську генетику. Закономірності спадковості. Взаємодія генів. Зчеплене успадкування ознак. Хромосомна теорія спадковості.
  8. Расчет часового объема вентиляции по углекислому газу
  9. Старіння та смерть клітини. Теорія старіння.
  10. Стелярна теорія.

Лабільність волокон слухового нерва складає 1000/с. Тому, у відповідності з принципом залпів Вевера, передача звукового сигналу високої часто-


 

ти забезпечується групою слухових волокон. Разом вони здатні передавати такий сигнал (рис. 12.21).

Волокна реагують групами, тому в сумарній відповіді групи знаходиться спайк, що відповідає кожному циклу стимула. Відповідь кожного нейрона розділена певним інтервалом. На малюнку інтервал кожного нейрона складає 5 циклів, тому волокно „2” реагує на цикли 1 і 6; волокно „3” – на 2 і 7 і так решта волокон.

 

Рис. 12.21. Схематичне зображення принципу частотного кодування згідно теорії залпів Вевера (Wever).

1 – звуковий сигнал, 2-6 – реакції різних волокон, 7 – су- марна відповідь волокон слухового нерва, що повторює час- тоту звуку.

У сумарній відповіді цих волокон буде відповідність ПД кожному циклу слухового сигналу високої частоти, оскільки нейрони збуджуються з відповідними інтервалами. На наведеному малюнку це проходить через кожні 5 циклів звукової синусоїди у відповідній послідовності; частина з них збуджується при дії першого і шостого звукових коливань, інші – при дії дру- гого і сьомого, треті – при дії третього і восьмого, четверті при дії четвертого і дев‘ятого тощо. Таким чи- ном, завдяки збудженню багатьох волокон можуть сприйматися звуки високих частот.

“Телефонна” теорія Резерфорда

Теорія Резерфорда може бути використана для пояснення сприйняття звуків низьких частот (до 1000 Гц). У відповідності з цією теорією, звукові коливання меншої частоти ніж 1000 Гц можуть проводитись одним волокном, оскільки його лабільність становить 1000/с. При цьому частота ПД буде відповідати частоті звукових коливань, якщо вони не перевищують 1000 Гц.

Підсумовуючи важливо підкреслити, що для пояснення сприйняття людиною звукових ко- ливань низьких частот більш суттєве значення має частотний механізм кодування. У той же час для пояснення сприйняття звукових коливань високих частот головну роль відіграє механізм просторового кодування. Сприйняття звуків нижчих за 200 Гц частот не може пояс- нити теорія просторового кодування. Отже для сприйняття всіх діапазонів звукових коли- вань, що сприймає людина важлива взаємодія цих механізмів.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 776 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)