Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.
Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу та об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.
9. Діагностична програма при бешисі: А) Клінічні прояви:
- скарги;
- анамнез захворювання;
- об'єктивні прояви.
Б) Лабораторні дослідження:
- клінічний аналіз крові (анемія, різко виражений лейкоцитоз, нейтрофільоз);
- клінічний аналіз сечі (в осаді - еритроцити, лейкоцити, білок, гіалінові і зернисті циліндри);
- мікробіологічне дослідження вмісту (при наявності пухирів).
10. Клініко-статистична класифікація бешихового запалення:
А46. Бешиха
Макет клінічного діагнозу: {XX}{BX}{RX} бешихове запалення {Qx}, {ускладнене Ох} Характер перебігу:
Х1 - Первинне
Х2 - Повторне
Х3 - Рецидивне
Форма запалення:
81 - еритематозне
82 - бульозне
83 - флегмонозне
84 - некротичне Поширеність процесу:
R1 - локалізоване R2 - блукаюче R3 - метастатичне Клінічні прояви: Q, - обличчя Q2 - гомілки {Lx} Q3 - верхньої кінцівки {Ц} Локалізація:
L1 - ліворуч
L2 - праворуч
L3- з обох сторін
Ускладнення:
01 - лімфангіїт
02 - лімфаденіт
03 - тромбофлебіт
04 - сепсис
05 - лімфедема кінцівки
11. Приклад формулювання клінічного діагнозу:
А) Бешихове запалення правої гомілки, бульозна форма, середньої тяжкості, локалізована. Б) Бешихове запалення обличчя, еритематозна форма, легка, блукаюча форма.
12. Лікування бешихи:
A) Загальне лікування:
• антибактеріальна терапія:
- використовують напівсинтетичні пеніциліни в поєднанні з сульфаніламідними пре паратами;
- при тяжких формах і рецидивах захворювання застосовують цефалоспорини другого- третього покоління;
- методом вибору є лімфотропне введення антибіотиків;
• дезінтоксикаційна терапія:
- інфузії кристалоїдів, плазмозамінників дезінтоксикаційної дії;
- УФ- або лазерне опромінення крові;
• десенсибілізуюча терапія:
- антигістамінні препарати (димедрол, тавегіл, діазолін);
- при тяжких формах - кортикостероїди. Б) Місцеве лікування:
- УФ-опромінення вогнища ураження в суберитемних дозах;
- при бульозній формі - великі пухирі підсікають, накладають мазеві пов'язки на водорозчинній основі з антибіотиками;
- при флегмонозній формі - розкриття та дренування флегмони;
- при некротичній формі - некректомії, некректомії з наступним (при повному стиханні процесу) пластичним закриттям дефекту (при необхідності).
B) Профілактика рецидивів:
- основним у профілактиці є повноцінне комплексне лікування первинного бешихового запалення.
- при рецидивному перебігу бешихи використовують: УФ- або лазерне опромінення крові, введення пролонгованих антибіотиків (біцилін-5), імунотерапію (імуноглобуліни, ронкс лейкін).
Еризипелоїд
1. Визначення: Еризипелоїд - запальне захворювання шкіри пальців і кисті, що нагадує бешиху.
2. Етіологія:
А) Збудником є паличка свинячої бешихи (Bacterium erysipelas suis), іноді - стрептокок. Б) Інфекція проникає через мікротравми на пальцях і кисті. Хворіють особи, які займаються переробкою м'яса, риби, шкіри.
3. Механізм розвитку еризипелоїду:
А) У місці проникнення збудника в шкіру розвивається обмежене серозне запалення, що охоплює всі шари шкіри.
Б) Розвивається набряк, лімфостаз, периваскулярна інфільтрація.
В) Процес може поширитись на навколосуглобну тканину і суглобову сумку.
4. Характер перебігу еризипелоїду:
A) Гострий перебіг - швидко з'являються клінічні ознаки, тривалість процесу - 6-12 днів. Б) Хронічний перебіг - повільний розвиток, тривалість хвороби кілька тижнів.
B) Рецидивний перебіг - після видужання через деякий час знову з'являються ознаки захворювання.
5. Клінічні прояви еризипелоїду:
A) Скарги:
- печіння і сверблячка в зоні ураження;
- незначний ниючий біль. Б) Анамнез захворювання:
- наявність мікротравми пальця;
- контакт із сирим м'ясом, рибою, шкірою (м'ясники, кухарі, рибалки, робітники консервних заводів, шкіряники, домогосподарки);
- процес триває 6-12 днів, іноді - кілька тижнів;
- через кілька днів відбувається збліднення шкіри, починаючи з центру запального вогнища.
B) Об'єктивні прояви: а) огляд:
- гіперемія із синюшним відтінком і набряк на тильній або бічній поверхні пальця;
- можливе поширення процесу проксимально по кисті;
- можуть з'явитися дрібні епідермальні пухирці із серозним або геморагічним вмістом. Г) Ускладнення еризипелоїду:
- лімфангіїт, лімфаденіт;
- артрит міжфалангових суглобів;
- ендокардит, міокардит (дуже рідко).
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 465 | Нарушение авторских прав
|