АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

L02 Абсцес, фурункул або карбункул

ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ

КЛІТКОВИНИ

Синдром гнійних захворювань шкіри і підшкірної клітковини проявляється візуально встановленими, місцевими гнійними і запальними процесами на шкірі і в підшкірній клітковині, а також загальними інтоксикаційними проявами, виразність яких залежить від поширеності гнійного процесу, стану імунобіологічних сил макроорганізму.

При виникненні гнійно-запального процесу на шкірі і в підшкірній клітковині необхідна хі­рургічна допомога, спрямована на розкриття і дренування гнійного вогнища, купірування запального процесу.

Найчастішими гнійними ураженнями шкіри і підшкірної клітковини є фурункул, карбункул, підшкірний абсцес, підшкірна флегмона, бешихове запалення, гідраденіт, еризипелоїд.

Фурункул

1. Визначення: Фурункул - гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула, прилеглої
сальної залози і навколишніх тканин.

2. Актуальність проблеми:

А) Фурункул є частою формою гнійних захворювань шкірного покриву переважно відкритих частин тіла.

Б) фурункули обличчя, що розташовуються вииДе лінії рота, належать до особливо Н9безпечного виду гнійної хірургічної інфекції.

3. Переважна локалізація фурункулів:

А) Верхня кінцівка (передпліччя, тильна поверхня кисті).

Б) Задня поверхня шиї.

В) Внутрішня поверхня стегон.

Г) Сідниці.

Д) Голова (обличчя, зовнішній вушний канал, присінок порожнини носа).

4. Сприятливі причини до виникнення фурункула:

А) Незадовільна особиста, побутова і виробнича гігієна.

Б) Мікротравми.

В) Ослаблення захисних сил організму при тяжких хронічних захворюваннях.

Г) Порушення обміну речовин (цукровий діабет, авітаміноз).

5. Механізм розвитку фурункула (рис. 4.1):

А) Процес починається з появи незначного болючого інфільтрату і гіперемії над ним, в центрі інфільтрату знаходиться волосся.

Б) Запалення розповсюджується на поруч розташовані сальні залози і навколишню підшкірну тканину.

В) Субепідермально утворюється гнійна пустула.

Г) Волосина розхитується і гине.

Д) Навколо загиблого волосся розвивається циліндричний некроз (стрижень), що поступово піддається демаркації від навколишніх тканин.

Е) Навколо зони некрозу розвивається гнійний процес.

Є) Гній направляється назовні по ходу волосся, проривається через епідерміс, відторгається стрижень.

Ж) Утворений дефект тканини заповнюється грануляційною ткани­ною з утворенням рубця.

6. Клінічні прояви фурункула:
А) Скарги:

- наявність запального інфільтрату;

- постійний біль в ділянці інфільтрату і посилення його при
фізичному навантаженні;

- поступове підвищення температури тіла;

- озноб.

Б) Анамнез захворювання:

- захворювання починається з легкого нездужання;

- потім з'являється гнійна пустула.
В) Об'єктивні прояви:

а) Огляд:

- конусоподібна припухлість у певній ділянці тіла темно-червоного кольору:

- на верхівці припухлості епідерміс відшарований і під ним локалізується ділянка гнійного
некрозу;

- навколо вогнища некрозу визначається інфільтрат, над яким - гіперемія шкіри.

б) Пальпація:

- посилення болю при пальпації.

И.В. Особливої уваги заслуговують фурункули обличчя (в ділянці носогубного трикут­ника, у надочноямковій ділянці) через багату венозну і лімфатичну мережу, що сприяє швидкому поширенню гнійного процесу в порожнину черепа.

7. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу та об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.

8. Діагностична програма при фурункулі:
А) Клінічні прояви:

- скарги;

- анамнез захворювання;

- об'єктивні прояви.

Б) Лабораторні дослідження:

- клінічний аналіз крові;

- клінічний аналіз сечі;

- мікробіологічне дослідження гнійного вмісту.

9. Клініко-статистична класифікація фурункула (карбункула)*:

L02 Абсцес, фурункул або карбункул

Макет клінічного діагнозу: Гнійне ураження {В_х} {Ц},{у стадії F_x}, {ускладнений О_х} Вид патології:

8₁ - (абсцес)

8₂ - (фурункул)

8₃ -(карбункул)

Локалізація фурункула (карбункула, абсцесу):

L1- обличчя

L₂- волосистої частини голови

L3- шиї

L4 - спини

L5 - грудей

L6 - промежини

L7 - сідниць

L8 - калитки

L9- верхньої кінцівки

L0 - нижньої кінцівки

Стадія захворювання:

F1 - інфільтрації

F₂- абсцедування

Ускладнення:

0₁ - лімфангіїт

0₂ - лімфаденіт

0₃ - сепсис

10. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Фурункул волосистої частини голови, стадія інфільтрату. Б) Фурункул шиї, стадія абсцедування.

11. Лікування фурункула:

- антибіотикотерапія;

- обмеження фізичної активності;

* Клініко-статистична класифікація призначена для оптимізації та уніфікації формування клінічного діагнозу, більш якісного обліку захворювань як за МКХ-10, так і за клініко-лабораторними та інструментальними критеріями, що характеризують стан хворого.

Кожна класифікація, що наведена в підручнику, має макет клінічного діагнозу та клінічні розширення з індивідуальними літерно-цифровим кодами. При формуванні діазнозу лікар проводить заміну літерних символів в макеті діагнозу відповідними літерно-цифровими кодами клінічних розширень, що призводить до формування клінічного діагнозу та його ускладнень.

- сухе тепло;

- кератолітичні препарати на верхівку інфільтрату;

- при утворенні абсцесу - хірургічна операція.
12. Лікування фурункулів обличчя:

- всі хворі повинні лікуватися в стаціонарі;

- дотримання постільного режиму до відторгнення стрижня;

- обмеження прийому твердої їжі, розмов;

- крім місцевого лікування обов'язково призначають антибіотики, дезагреганти, за показання­
ми - інфузійну і дезінтоксикаційну терапію.

Карбункул

1.Визначення: Карбункул - гостре гнійно-некротичне запалення кількох волосяних цибулин і сальних
залоз із утворенням єдиного інфільтрату і переходом запального процесу на підшкірну клітковину.

2.Фактори, що сприяють виникненню карбункула:

- цукровий діабет, ожиріння;

- неповноцінне харчування, авітаміноз;

- переохолодження;

- несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці і побуту.

3. Механізм розвитку карбункула
(рис. 4.2):

A) Утворюється запальний інфільтрат,
який захоплює кілька волосяних
фолікулів (1, 2).

Б) Набряк навколишніх тканин.

B) Тромбоз навколишніх судин спри­
яє масивному некрозу тканин
(5, 6).

Г) Гній проривається назовні, утво­рюючи кілька отворів із гнійними виділеннями.

Д) Шкіра між отворами некроти-зується (3, 4).

Е) Після відторгнення некрозу кар­бункул набуває вигляду виразки.

Є) Дефект поступово заповнюється грануляційною тканиною з утво­ренням рубця.

4. Найбільш часта локалізація кар­
бункула:

A) Задня поверхня шиї.
Б) Міжлопаткова ділянка.

B)Спина, обличчя, поперекова ділянка.

5. Клінічна картина карбункула (рис. 4.3):
А) Скарги:

- наявність запального інфільтрату;

- постійний розпираючий біль в ділянці інфільтрату;

- підвищення температури тіла до 38-39°С;

- озноб.

Б) Анамнез захворювання:

- поява швидко наростаючого запального
інфільтрату;

- поява симптомів інтоксикації з початку
захворювання.

В) Об'єктивні прояви:

а) місцеві прояви:

- наявність інфільтрату значних розмірів;

- шкіра над інфільтратом багряно-си­
нього кольору, напружена;

- є кілька отворів з незначним гнійним
вмістом, між отворами - ділянки не­
крозу шкіри;

б) загальні прояви:

- більш виражені, ніж при фурункулі, у
вигляді ознобу, високої температури,

прискореного пульсу, головного болю, можливе блювання.

6. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними:

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу та об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.

7. Діагностична програма при карбункулі:

Клінічні прояви:

- скарги;

- анамнез захворювання;

- об'єктивні прояви.
Лабораторні дослідження:

- клінічний аналіз крові;

- клінічний аналіз сечі;

- мікробіологічне дослідження гнійних виділень.
Клінічно-статистична класифікація:

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 769 | Нарушение авторских прав