АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хвороба Боуена

Прочитайте:
  1. Артеріосклероз. Атеросклероз. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії
  2. В. Гіпертонічна хвороба
  3. Варикозна хвороба.
  4. Виразкова хвороба шлунка
  5. Виразкова хвороба шлунка
  6. Виразкова хвороба шлунка
  7. ВИРАЗКОВА ХВОРОБА, ЇЇ УСКЛАДНЕННЯ: ШЛУНКОВО-КИШКОВІ КРОВОТЕЧІ, РУБЦЕВІ ДЕФОРМАЦІЇ ШЛУНКУ ТА ДПК. ПОРУШЕННЯ ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМІНУ ПРИ ВИРАЗКОВОМУ СТЕНОЗІ
  8. ГЕМОРАГІЧНА ХВОРОБА НОВОНАРОДЖЕНИХ
  9. Дивертикулярна хвороба товстої кишки
  10. Жовчнокам’яна хвороба

Хвороба Боуена – це передраковий дерматоз. Спостерігається переважно у людей середнього і похилого віку, частіше локалізується на шкірі обличчя. Спини, промежини, статевих органів.

Зазвичай представляє собою поодиноку бляшку червонуватого відтінку, що складається із зливних плоских папул, з неправильними чіткими межами, вкриту лусочками або серозно-геморагічними шкірочками, слабо інфільтровану. Іноді хвороба Боуена нагадує екзему.

Хвороба Боуена може уражати будь-які ділянки шкіри і може виникати на слизових оболонках рота, статевих органів, прямої кишки.

Частота переродження хвороби Боуена в плоскоклітинний рак сягає 80%. При злоякісній трансформації хвороби Боуена в межах бляшки утворюється щільний вузол, часто спостерігається утворення виразок на бляшках.

Лікування залежить від локалізації бляшки та її розмірів. При невеликих ураженнях використовують кріодеструкцію та медикаментозну терапію. При локалізації уражень на слизових оболонках ефективною є близько фокусна рентгенотерапія. Можливе хірургічне видалення великих бляшок.

 

Меланома

 

Меланома - злоякісна пухлина, що розвивається з меланоцитів (пішментних клітин, що продукують меланін).

В основному локалізується в шкірі, рідкіше – сітківці ока. Слизових оболонках (ротова порожнина, піхва, пряма кишка). Меланома є однією з найбільш злоякісних пухлин людини, часто рецидивує, метастазує гематогенним та лімфогенним шляхом практично в усі органи.

Кількість зареєстрованих нових випадків щорічно зростає. За даними ВОЗ, щорічно в усьому світі реєструється близько 48 000 смертей, пов’язаних з меланомою. В нашій країні захворюваність на меланому складає 4,1 випадків на 100 000.

Виділяють такі морфологічні варіанти меланом:

· Поверхнево поширена меланома – складає близько 70% всіх меланом, характеризується горизонтальним ростом, відрізняється більш сприятливим прогнозом;

· Вузлова (нодулярна) меланома – складає близько 15%, характеризується ростом в товщу шкіри, вважається самим несприятливим в плані прогнозу типом пухлини;

· Акролентигінозна меланома – складає близько 10%, локалізується на кінчиках пальців, долонях. Зустрічається в основному у темношкірих чоловіків;

· Лентигінозна меланома – складає близько 5%, розвивається на тлі пігментної плями, як правило, на обличчі у жінок. Характеризується повільним горизонтальним ростом та має найбільш сприятливий прогноз;

· Ахроматична меланома – зустрічається вкрай рідко;

· Меланома сітківки ока;

· Лентигінозна меланома слизових оболонок – складає бдизько 1% від загальної кількості меланом, зустрічається в порожнині рота, перианальній та вульвовагінальній ділянках, характеризується вираженою нерівномірною пігментацією.

Діагноз:

· Дерматоскопія – найбільш рання діагностика меланоми, проводитьтся за допомогою дерматоскопа. Дає змогу визначити чи є невус небезпечним на підставі системи ABCDE:

 

A — asymmetry, асимметричность родинки

B — border irregularity, неровный край

C — color, неодинаковый цвет разных частей родинки

D — diameter, диаметр родинки более 6 миллиметров

E — evolving, изменчивость родинки

  • Остаточний діагноз меланоми може бути встановлений лише після гістологічного дослідження, проведеного після видалення невуса, або біопсії пухлини прямої кишки.
  • КТ, МРТ, сцинтіграфія з ізотопом фосфора використовуються для виявлення метастазів в інші органи.

 

Метастазування. Меланома метастазує гематогенним та лімфогенним шляхами. Гематогенним шляхом найчастіше відбувається метастазування пухлини в печінку, легені, головний мозок, кістки.

Лікування. Лікування меланом повинно здійснюватись лише в спеціалізованих установах.

 



Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 499 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)