АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАВМ НА ЗАНЯТТЯХ З ГІМНАСТИКИ І ПОДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

ЛЕКЦІЯ

«ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ НА ЗАНЯТТЯХ З ГІМНАСТИКИ»

Київ-2011

Зміст

1. Вступ.

2.Характеристика травм на заняттях з гімнастики і подання першої допо­моги.

3.Причини травматизму.

4.Основні запобіжні заходи проти травматизму на заняттях з гімнастики: а) правильна організація і методика проведення занять;

б) додержання суворої дисципліни;

в) систематичний лікарський контроль і самоконтроль;

г) застосу­вання прийомів страхування, допомоги і самострахування тощо).

ВСТУП

Однією з особливостей системи фізичного виховання є її оздоровча спрямованість. Заняття з фізичної культури і спорту повинні сприяти зміцненню здоров'я, загартуванню організму люди­ни, всебічному фізичному розвитку, оволодінню певними рухо­вими навичками і знаннями. Отже, вживати запобіжних заходів проти шкоди здоров'ю людини, будь-яких травм, усувати найменші причини, які можуть призвести до нещасного випадку, – обов'язок кожного пе­дагога.

Специфіка гімнастичних вправ потребує суворого додержання певних організаційних і методичних вимог. Виконання координаційно складних вправ на гімнастичних приладах, вправ з акробатики тощо при порушенні цих вимог завжди створює реальну загрозу зриву, падіння, невда­лого приземлення, що може призвести до нещасного випадку.

Будь-які пошкодження під час занять гімнастикою травмують учня і фізично і психічно. Діставши травму, учень на певний час вибуває з ладу, внаслідок чого порушується основ­ний дидактичний принцип – систематичність, знижується фізична і технічна підготовленість; він втрачає спортивну форму і працездатність. Але це лише одна з негативних сторін травматизму. На перешкоді подальших занять стає пси­хічна травма, як наслідок падіння і пошкодження. Учень втрачає впевненість, у нього виникає боязнь приладу, виконання в повну силу, що стримує його в подальшому оволодінню гімнастичними вправами. Внаслідок чого вчителю доводиться витрачати багато часу і зусиль на переборення цього, так би мовити, психологічного бар'є­ра, застосовуючи найрізноманітніші методи і прийоми.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАВМ НА ЗАНЯТТЯХ З ГІМНАСТИКИ І ПОДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ

Травмою називається пошкодження організму або окремих органів. Травми можуть статися внаслідок порушення техніки без­пеки, вимог щодо організації і методики проведення занять з гім­настики. Травми, що трапляються під час занять з гімнастики, мо­жуть бути легкими, середніми і важкими. їх поділяють на загальні і локальні (місцеві). До легких травм належать: удари, зриви шкі­ри долонної поверхні і кистей та ін., які не призводять до втрати працездатності. Середні - це розтягнення м'язових волокон і сухо­жилків, незначні вивихи суглобів тощо, які потребують амбулатор­ного лікування. До важких травм належать: переломи кісток, роз­риви м'язів і сухожилків, струси головного мозку та ін., які можуть вивести гімнаста з ладу на 2 міс. і більше і потребують стаціонар­ного лікування. Під час занять спортивними видами гімнастики найхарактернішими травмами є пошкодження верхніх кінцівок, зокрема зриви шкіри долонної поверхні кистей, розтягнення зв'язок, пошкодження за­п'ясткових суглобів та ін.

Учні, а тим більше викладачі фізичної культури, повин­ні уміти подати потерпілому першу допомогу, користуючись аптеч­кою, що є в спортивному залі або в медичному кабінеті. Зобої треба обробити хлоретилом або охолодити водою і накласти бинто­ву пов'язку. До припинення гострого болю заняття треба припинити або змінити характер тренувальної роботи. Наприклад, якщо забій не дає змоги виконувати вправи у висі, то треба перейти до вико­нання вправ в упорі, і навпаки. Якщо пошкоджено гомілковостопний суглоб і неможливо виконувати опорні стрибки та акробатичні вправи, треба перейти на виконання вправ на приладах без зіскоків.

Коли зірвана шкіра долонної поверхні кистей, треба негайно обробити рану розчином перекису водню, змастити пеніциліновою або стрептоміциновою маззю і накласти бинтову пов'язку. Ні в якому разі не мити рану водою, бо можна занести інфекцію й ускладнити процес загоєння. При такому пошкодженні заняття на приладах, особливо у висах, треба негайно припинити і пере­йти до виконання інших вправ, не пов'язаних з навантаженням на пошкоджену ділянку.

При середніх і особливо важких травмах треба подати першу допомогу на місці та негайно викликати швидку медичну допомогу.

Першою допомогою в цих випадках може бути іммобілізація по­шкодженої кінцівки накладанням шини і забезпечення повного спокою потерпілому. Категорично забороняється вправляти вивихи, не маючи спеціальної медичної освіти, тому що це може призвести до важких наслідків. Якщо розірвано шкірний покрив, треба не­гайно зупинити кровотечу і рану обробити розчином перекису вод­ню або розчином йоду. Після середніх і важких травм поновлювати заняття можна лише з дозволу лікаря. Особливо уважно треба ставитись до травм, пов'язаних з вивихами і розтягненням м'язів та сухожилків. Поновлення занять без додержання певних вимог може перетворити ці травми у хронічні, які дуже важко лікувати.

Контрольні запитання.

1. Дайте визначення терміну “травма”.

2. Назвіть класифікацію травм.

3. Що входить в заходи першої медичної допомоги при отриманні травм.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 688 | Нарушение авторских прав