АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підготовка місць занять, спортивного устаткування та обладнання

Підготовка місць занять і стан спортивного устаткування та інвентарю є важливим фактором, від якого залежить безпека учнів під час занять і змагань з гімнастики. Розміри спортивного залу, його освітлення й опалення, стан гімнастичних приладів і їх установлення мають відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. При денному світлі світловий коефіцієнт, тобто від­ношення площини вікон до площини підлоги, повинен становити 1/4 – 1/5. При штучному освітленні повинно бути не менш як 80 люк­сів на рівні підлоги. Оптимальною для проведення навчально-тре­нувальної роботи є температура повітря в межах 17—20°. Для по­стійного надходження свіжого повітря спортивний зал має бути обладнаний нагнітально-витяжною вентиляцією.

Найкращою для гімнастичного залу є дерев'яна нефарбована підлога палубного типу. Вона надійна, не слизька, на ній можна надійно встановити гімнастичні прилади.

Особливу увагу перед кожним заняттям треба звернути на стан
і встановлення приладів, гімнастичних матів та іншого інвентарю.
Підвісні і закріплюючі системи слід регулярно перевіряти, негайно
усуваючи найменші несправності. Прилади треба встановлювати
так, щоб вони не хитались і щоб під час роботи на них гімнасти
не заважали один одному. '

Розглянемо, як треба встановлювати кожний прилад і елементи інвентарю.

Перекладина. Під час її встановлення слід звернути особливу увагу на:

а) міцність кріплення перекладини з стояками;

б) міцність розтяжок і ланцюгів;

в) міцність пластинок, до яких кріпляться розтяжки;

г) стан самої перекладини (вона має бути чистою, сухою, рів­ною, без іржі і раковин).

Бруси. Перевіряючи бруси, звертають увагу на:

а) поверхню жердин (вони мають бути сухими, гладенькими, без тріщин);

б) міцність з'єднання жердин із стержнями;

в) справність закріплюючих гвинтів;

г) обертання стержнів у стояках станини;
д) стійкість брусів (усього приладу);
Кільця і підвісні пояси. Тут перевіряють:

а) міцність тросів, канатів і ременів;

б) стан блоків і системи кріплення їх до стелі;

в) міцність самих кілець і пояса.

Гімнастична колода. Цей прилад не повинен хитатися;

Стрибкові прилади (кінь, козел, стіл та ін.). У цих приладах перевіряють:

а) стан ніжок і їх висування;

б) стійкість кожного приладу;

в) стан містка.

Канати, жердини, драбини тощо повинні бути міцними і добре прикріплені до стелі.

Гімнастичні мати і доріжки. Звертають особливу увагу на:

а) стан матів і доріжки (вони мають бути цілими, рівними, не горбитись);

б) правильність застелення в місцях приземлення, а також у місцях можливого падіння;

в) щільність укладення, щоб між ними не було щілин.

У гімнастичному залі обов'язково повинні бути (в спеціальних ящиках) магнезія і каніфоль, а також гумові доріжки для розбігу під час виконання опорних стрибків. Установлювати і приби­рати прилади треба організовано, розподіливши обов'язки між учнями.

Костюм та взуття гімнаста

Легкі і зручні костюм та взуття гімнаста є однією з умов без­пеки учнів від травматизму під час занять і змагань з гімнастики. Одяг і взуття мають відповідати вимогам правил змагань. На костюмі не повинно бути металевих гострих речей (пряжок, шпи­льок тощо), вони можуть завдати гімнастові пошкодження. Під час виконання вправ на приладах кільця і персні треба обов'язково знімати з пальців. Взуття повинно бути м’яким та неслизьким. Для занять і змагань з гімнастики використовується зручний спортивний одяг, який відповідає характеру гімнастичних вправ.

Лікарський контроль і самоконтроль

Систематичний лікарський контроль і самоконтроль є важливим фактором оберігання учнів від спортивного травматизму під час занять з гімнастики. Без систематичного лікарського контролю неможливо успішно розв'язувати оздоровчо-гігієнічні завдання в процесі занять фізичною культурою і спортом.

Лікарський контроль полягає в тому, що лікар визначає стан здоров'я, рівень фізичного розвитку і тренованості, вирішує питан­ня про допуск до занять або змагань, визначає рівень можливого навантаження.

Лікарські обстеження бувають первинні, повторні і додаткові. Під час первинного обстеження визначають усі показники стану здоров'я і рівня фізичного розвитку. Лікар дає пораду щодо режиму, призначає лікувально-профілактичні заходи.

Усі учні і спортсмени щороку проходять повторні лікарські обстеження, які дають можливість простежити за дина­мікою фізичного розвитку і станом здоров'я спортсмена і визначити ефективність навчально-тренувального процесу.

Після захворювання, травматичних пошкоджень або тривалої перерви в заняттях, а також при перетренуванні спортсмен повинен звернутися до лікаря для додаткового обстеження.

Для недопущення спортивного травматизму велике значення мають лікарсько-педагогічні спостереження, які проводяться без­посередньо під час занять або змагань. Вони дають можливість лікареві і педагогові визначити реакцію організму на виконання тих чи інших вправ, на те чи інше навантаження. Ці показники визначають за допомогою численних методів, зокрема перевіркою пульсу, частоти дихання, вимірюванням кров'яного тиску, втрати ваги під час занять, потовиділення тощо. У навчально-тренувальній роботі учня велике значення має самоконтроль, який слід здійснювати і в повсякденному житті. Постійний самоконтроль дає змогу учню і педагогу пра­вильно будувати навчально-тренувальний процес, добиватися бажаних результатів, запобігати травматичним пошкоджен­ням. Самоконтроль не може замінити лікарського контролю, але він доповнює його. Самоконтроль дає змогу своєчасно помітити відхилення в організмі і вжити належних заходів, щоб запобігти небажаним наслідкам. Самоконтроль має винятково велике вихов­не значення, бо дисциплінує учнів, робить навчально-тренуваль­ний процес глибоко усвідомленим. Він складається з обліку в спеціальному щоденнику простих показників, які характеризують стан здоров'я, самопочуття. До них належать: пульс, дихання, вага, спірометрія, сон, апетит, наст­рій тощо. Отже, систематичне і регулярне проведення лікарського конт­ролю і самоконтролю є запорукою проти спортивного травматиз­му та інших небажаних наслідків занять фізичною культурою і спортом.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 612 | Нарушение авторских прав