АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Як регулюється секреція жовчі та її виділення у дванадцятипалу кишку?

Прочитайте:
  1. C. Нагрубання молочних залоз, кров’янисті виділення зі статевої щілини.
  2. Акушерка післяпологового відділення виявила у породіллі на 3 добу почервоніння в ділянці швів на промежині та гнійні виділення. Яка найбільш доцільна тактика в цьому випадку?
  3. БУДОВА ОРГАНІВ ВИДІЛЕННЯ
  4. В полі зору помітна секреція безвійчастих клітин.
  5. ВАДИ СИСТЕМИ СЕЧОВИДІЛЕННЯ
  6. Внутрішня секреція статевих залоз, їх значення.Тканинні гормони.
  7. ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЧОВИДІЛЕННЯ
  8. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок в процесах виділення. Особливості кровопостачання нирки.
  9. Змістовий модуль 17. Система виділення
  10. ІІ. Препарати, що покращують жовчовиділення

Регуляція секреції жовчі та жовчовиділення здійснюється завдяки нервовим і гуморальним чинникам.

Стимулюють секрецію жовчі(холеретики):

- парасимпатичні волокна вагуса, де медіатором є ацетилхолін;

- секретин, який діє переважно на протоки і збільшує у складі жовчі концентрацію гідрокарбонатів і води;

- жовчні солі, що реабсорбуються з кишки, збільшують секрецію жовчі та її відтік, бо пригнічують синтез нових жовчних кислот.

Стимулюють виділення жовчі у кишку(холекінетики) завдяки координованому скороченню жовчного міхура і розслабленню сфінктера Одді :

- холецистокінін-панкреозимін (ХЦК-ПЗ), який є основним чинником гуморальної регуляції жовчовиділення і стимуляції секреції ферментів клітинами ацинусів підшлункової залози.;

- парасимпатичні волокна вагуса, які активуються рефлекторно під час головної та інших фаз секреції і супроводжуються виділення незначної кількості жовчі.

 

Тема 26. Склад кишкового соку та його роль у травленні.

Яка роль травлення у кишках?

У тонкій та товстій кишках відбуваються три взаємозв'язаних процеси, а саме:

1 ) моторна функція – переміщення хімусу завдяки функції гладких м’язів кишок;

2) заключний гідроліз поживних речовин у порожнині тонкої кишки та на її поверхні;

3) всмоктування продуктів гідролізу в кров та лімфу.

Який склад кишкового соку і його роль у травленні?

Кишковий сік секретується простими трубчастими кишковими залозами (залози Ліберкюна) та дуоденальними залозами (залози Бруннера).

Слизова оболонка кишки має складки, крипти, ворсинки, на поверхні яких розташований епітелій з мікроворсинками на його апікальній поверхні, який вкритий глікокаліксом. Така будова слизової оболонки створює велику поверхню – близько 200 м2 для гідролізу речовин і всмоктування.

Кишковий сік тонкої кишки містить такі основні ферменти, які завершують гідроліз поживних речовин:

- ентерокіназа – ентеропетидаза, яка активує трипсиноген, перетворюючи його на активний фермент – трипсин;

- амінопептидаза, карбоксипептидаза, ендопептидази гідролізують поліпептиди до амінокислот;

- дипептидази гідролізують дипептиди до двох амінокислот;

- мальтаза гідролізує мальтозу, мальтотріози, а- декстрини до глюкози;

- лактаза гідролізує лактозу до галактози і глюкози;

- сахароза (цукроза) гідролізує сахарозу до фруктози і глюкози;

- а-декстриназа гідролізує а -декстрини, мальтозу, мальтотріозу до глюкози;

- трегалаза гідролізує тригалозу до глюкози;

- нуклеаза гідролізує нуклеїнові кислоти до нуклеотидів.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 470 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)