АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Яка будова і роль системи травлення?

Прочитайте:
  1. II. Хвороби кістково-суглобової системи
  2. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  3. Адаптація зорової сенсорної системи
  4. Анатомічна будова ВНС.
  5. Анатомічна будова кореня.
  6. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  7. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  8. Анатомічна будова листка.
  9. Анатомічна будова мозочка.
  10. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.

Система травлення – це сукупність виконавчих структур, до яких належать органи травного каналу і травні залози, та апарату регуляції, які завдяки своїм функціям забезпечують процеси гідролізу поживних речовин білків, жирів, вуглеводів до мономерів і їх всмоктування у кров і лімфу для транспортування до клітин організму відповідно до потреб метаболізму.

Виконавчими структурами системи є травний канал і травні залози, які мають такі функції:

1) моторна функція – вона здійснюється завдяки скороченню поперечно посмугованих м’язів, що забезпечують процеси жування у ротовій порожнині та процеси ковтання, а також завдяки скороченню гладких м’язів здійснюється переміщення хімусу, починаючи з нижньої третини стравоходу, у наступні відділи та його перемішування; ця функція забезпечує механічну обробку їжі та хімусу і його переміщення по травному каналу у дистальному напрямку;

2) секреторна функція – її мають секреторні залози травного каналу, слинні залози, підшлункова залоза та печінка, які виділяють основні компоненти травних секретів – ферменти, воду й мінеральні речовини, слиз; ферменті при певному рН секрету здійснюють гідроліз білків, жирів, вуглеводів до мономерів – хімічну обробку хімусу; слиз приймає участь у захисних функціях.

3) всмоктувальна функція (всмоктування) – її мають епітеліальні структури слизової оболонки травного каналу, через які здійснюється транспортування речовин з порожнини травного каналу у кров та лімфу як транспортні системи речовин до клітин організму.

Продукти гідролізу білків, жирів, вуглеводів, що поступають у внутрішнє середовище організму, є джерелами енергії в клітинах організму для виконання фізіологічних функцій. Концентрація поживних речовин підтримується сталою у внутрішньому середовищі завдяки регуляції балансу між споживанням відповідних речовин і їх витратами на енергетичні процеси.

Сигналізація про гомеостаз поживних речовин у внутрішньому середовищі організму та наповнення травного каналу надходить у мотиваційні центри гіпоталамуса – центри голоду або насичення, активність яких регулює споживання їжі.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 436 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)