АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Аналіз виробничого травматизму дозволяє виявити причини та визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи з профілактики виробничого травматизму і профзахворювань.

Для аналізу виробничого травматизму застосовуються такі основні методи: статистичний; топографічний; монографічний; економічний; метод анкетування; метод експертних оцінок.

Статистичний метод основується на вивчені травматизму по документам (звітам, актам, журналам реєстрації). Це дозволяє групувати випадки травматизму по визначеним признакам:

– за професією потерпілих;

– за обладнанням робочого місця або цеху;

– за стажем та віком потерпілого;

– за причинами травматизму, та інше.

Оцінка рівня травматизму розраховується коефіцієнтами його частоти (К_Ч) і тяжкості (К_Т):

К_Ч =N_тр ; К_Т =

де: N_тр – кількість випадків травматизму на підприємстві за звітний період;

M_сп – середньосписочна чисельність працівників на підприємстві;

Д_нп – кількість робочих днів непрацездібності у потерпілих.

Коефіцієнт частоти травматизму показує, скільки випадків травматизму за відповідний період приходиться на 1000 працівників на підприємстві, а коефіцієнт тяжкості травматизму – скільки днів непрацездатності припадає в середньому на один випадок травматизму за відповідний період.

Коефіцієнти частоти (К_Ч) і тяжкості (К_Т) дозволяють вивчити динаміку травматизму на підприємстві за 4–5 років у порівняні з іншими підприємствами.

Топографічний метод основується на тім, що на плані цеха підприємства відмічаються місця, де найчастіше виникли нещасні випадки.

Це дозволяє наглядно виділити місця з підвищеною небезпекою, які потребують ретельного обстеження та застосування профілактичних заходів.

Повторне виникнення нещасних випадків у зазначених місцях підприємства свідчить про незадовільний стан охорони праці на даному об’єкті. На ці місця слід звернути особливу увагу, та вивчити причини травматизму шляхом додаткового їх обстеження. Це дає змогу сформувати поточні і перспективні заходи щодо попередження нещасних випадків для кожного окремо взятого об’єкту.

Монографічний метод укладається в детальному обстежені всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, санітарно-гігієнічних умов, та засобів колективного та індивідуального захисту.

Тобто, цей метод укладається в аналізі небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що властиві тій чи іншій ділянці виробництва, обладнання, чи технологічного процесу.

Цей метод поглиблено розглядає всі обставини нещасного випадку, а при необхідності – виконує відповідні дослідження і випробовування.

Дослідженню і випробуваннюпідлягають:

– цех або виробнича ділянка підприємства;

– технологічний процес;

– основне і допоміжне обладнання;

– прийоми виробництва;

– засоби індивідуального захисту;

– умови виробничого середовища;

– метеорологічні умови в приміщені;

– освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінюваня

– причини нещасних випадків, що трапилися на даному робочому місці.

Таким чином, монографічний метод комплексно вивчає причини виникнення нещасних випадків.

Економічний метод – це вивчення та аналіз втрат підприємства, заподіяних виробничим травматизмом.

Економічні результати охорони праці визначаються шляхом розрахунку трьох основних показників:

– чистої економічної ефективності;

– загальної економічної ефективності;

– порівняної економічної ефективності двох і більше заходів з охорони праці.

Показник чистої економічної ефективності – це різниця між річним економічним прибутком в економіці підприємства за рахунок впровадження заходів по охороні праці, та витратами на їх реалізацію.

Е_(чиста) = N_{(прибутку)} – М_{(витрат)};

Показник чистої економічної ефективності розраховується у всіх випадках економічного обґрунтування заходів з охорони праці і використовується для:

– обґрунтування очікуємого (розрахункового) ефекту наукових і проектних рішень в поліпшені умов і охорони праці;

– вибору найбільш ефективних заходів по охороні праці;

– економічної оцінки фактично виконаних заходів з охорони праці, в тому разі і виплата заохочень працівникам підприємств та науково-дослідним і проектним організаціям за роботу в галузі поліпшення умов і охорони праці.

Показник загальної економічної ефективності – це відношення економічного прибутку від заходів по охороні праці до витрат на їх реалізацію.

Е_{(загальна)} = N_{(прибутку)} / М_{(витрат)};

Він розраховується для:

– установлення витрат на поліпшення умов і охорони праці;

– виявлення динаміки ефективності витрат на охорону праці;

– порівняного аналізу ефективності витрат на охорону праці на різних підприємствах і галузях народного господарства;

– порівнянь очікуємих і фактичних витрат з затвердженими нормативами.

Показник порівняної економічної ефективності – це різниця між затратами двох і більше заходів з охорони праці при найбільшій їх ефективності.

Е_{(порівняна)} = N _max (прибутку_{) ®} М _min(витрат);

Цей показник розраховується у тих випадках, коли порівнюються два і більше варіантів заходів з охорони праці, щоб вибрати один із них, який має найбільшу ефективність при найменшій витраті.

Метод анкетування – це опитування працівників за допомогою анкет. В анкетах заздалегідь відпрацьовуються спеціальні запитання щодо поліпшення умов і безпеки праці, на які працівники дають свої відповіді. А на основі цих відповідей розробляються відповідні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках або оцінках умов праці та на виявленні відповідності технологічного обладнання і технологічних процесів вимогам стандартів і ергономічним вимогам до них.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 549 | Нарушение авторских прав