АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класи ризику підприємств та порядок їх призначення

Згідно закону України від 22 лютого 2001 р. „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...” передбачається 67 класів професійного ризику виробництв, які встановлюють внески підприємств на даний вид страхування.

Страхові тарифи підприємств визначаються у відсотках до фактичних витрат на оплату праці. Чим вищий клас професійного ризику підприємства, тим вищі його страхові тарифи, які мають діапазон від 0,86% (для 1 класу) до 13,8% (для 67 класу професійного ризику підприємства).

Клас професійного ризику підприємства характеризується інтегральним показником і визначається за формулою:

де: І_ге – інтегральний показник професійного ризику виробництва в

певній галузі економіки (%);

ВШ_ге – відшкодування шкоди потерпілим на виробництві в минулому

календарному році (грн.);

ВОП_ге – витрати на оплату праці в минулому календарному році (грн.).

Крім того, ст.. 47 закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві...” передбачає знижки і надбавки до встановлених страхових тарифів за класом професійного ризику підприємства.

Знижки вводяться за належний стан охорони праці та низькі рівні травматизму і професійних захворювань.

Надбавки вводяться за неналежний стан охорони праці та за високі рівні травматизму і професійних захворювань.

Класи професійного ризику підприємств, страхові тарифи та знижки і надбавки до них встановлюються Правлінням Фонду даного виду страхування за поданням страхового експерта, що обслуговує дане підприємство. При цьому, знижки і надбавки не можуть перевищувати 50% страхового тарифу встановленого для відповідної галузі економіки.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. №1423 „Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ”).

У разі систематичних порушень нормативних актів з охорони праці, дане підприємство у будь-який час за поданням страхового експерта і за рішенням Правління Фонду може бути віднесене до вищого класу професійного ризику. Цей захід може мати і зворотну дію, але лише з початку фінансового року.