 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Вплив м'язової роботи на роботу органівТравлення Система травлення не бере безпосередньої участі в забезпеченні роботи скелетних м'язів. Проте активність процесів травлення і всмоктування поживних речовин, моторна функція шлунково- кишкового тракту суттєво змінюються при виконанні фізичної роботи. Вираженість цих змін залежить від характеру роботи (динамічна, статична.) і її інтенсивності (втомлюваності): чим інтенсивніша рухова діяльність, тим вираженіша її гальмівна дія на секреторну, моторну і всмоктувальну функції травної системи. Це обумовлено гальмівним впливом на харчовий центр імпульсації від пропріорецепторів м'язів, а також особливостями перерозподілу крові. Гальмівна дія м'язової діяльності на процеси травлення здійснюється через індукційні впливи збудженого дихального центру на кору мозку, симпатичну нервову систему і центри кровообігу. При м'язовій діяльності відбувається значне посилення кровообігу в працюючих м'язах з ком пенсаторним його зменшенням в другорядних для даної функціональної системи травних органах. На слідком зменшеного кровопостачання органів травлення є послаблення секреторної функції травних залоз і зниження ферментної активності травних соків, затримання харчових мас в шлунку, посилення активності гнильних мікроорганізмів.
Послаблення роботи органів травлення при виконанні людиною фізичної роботи зумовлені також підвищенням активності симпато-адреналової системи. Прийняття їжі безпосередньо перед виконанням фізичної роботи (тренування, участь в спортивних змаганнях) може негативно вплинути на ефективність діяльності. Причиною цього є пере витрати енергії на роботу дихальних м'язів (піднята переповненим шлунком діафрагма працює з меншою ефективністю), а також дещо послаблене кровопостачання м'язів. Вказані зміни функціонального стану системи травлення при фізичних навантаженнях лежать в основі практичних рекомендацій недоцільності виконання фізичної роботи після прийняття їжі. До активної рухової діяльності слід приступати не раніше, ніж через 2-3 години після сніданку, обіду чи вечері. Виконання фізичної роботи активізує масажну функцію діафрагми і черевного пресу. При навантаженнях помірної інтенсивності можливе посилення секреторної і моторної функції травного тракту. Сприяючи активізації крово- і лімфообігу, глибоке дихання (висока активність діафрагми) попереджує відкладання жирів в цій ділянці тіла. Виконання координованих рухових актів позитивно впливає на моторику шлунково-кишкового тракту. Гіпоталамічні мотиваційні зони ЦНС тісно зв'язані з руховими центрами кори мозку. Це здійснюється через центральну катехоламінергічну систему, яка проектується з стовбура мозку в мозочок, базальні ядра і кору. Ці проекції обумовлюють реалізацію харчових мотивацій через рухову активність. Пригнічення активності травної системи виникає не тільки в час виконання тривалих і інтенсивних фізичних навантажень, а і при тривалій бездіяльності. Під впливом гіпокінезії, внаслідок зниження секреторної і моторної функції шлунку і кишечника травна система стає в'ялою, в складі мікрофлори кишечника збільшується процент мікроорганізмів, що викликають гниття, їх отруйні продукти життєдіяльності спричиняють передчасне старіння людини. Вчені вважають, що малорухомий спосіб життя сприяє розвитку виразок шлунку і 12-палої кишки. В умовах середньо- і високогір'я спостерігається гальмування секреторної і моторної функції органів травлення. Тому за таких умов бажано обмежити або повністю виключити з харчового раціону всі продукти, що містять в собі багато клітковини і ті, що посилюють газоутворення (житній хліб, бобові, капусту, молоко).
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 914 | Нарушение авторских прав |