АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відчуття голоду, насичення і апетит

Відчуття голоду, насичення, апетиту і спраги належать до загальних відчуттів. Їх виникнення не пов'язане з функцією якого-небудь одного конк­ретного органа або частини тіла. Формування цих відчуттів викликається дією стимулів (одного або декількох), які виникають в самому організмі. По­дразнюючи відповідні інтерорецептори, ці стимули не лише формують відчуття голоду чи спраги, а і обумовлюють виникнення мотивацій, спрямованих на пошуки і прийняття їжі та води.

Голод. Відчуття голоду проявляється у виник­ненні неприємних відчуттів, які локалізуються пе­реважно в області шлунка ("смоктання під ложеч­кою"). Це відчуття супроводжується знесиленням, загальною слабкістю, інколи нудотою. Як правило відчуття голоду виникає при порожньому шлунку і зникає при його наповнені (відчуття ситості),

Формування відчуттів голоду і ситості тісно пов'язано з функцією гіпоталамуса. В його лате­ральній зоні знайдені ділянки стимуляція яких ви­кликає відчуття голоду, а руйнування — відмову від їжі; подразнення нервових клітин вентрамедіальної зони гіпоталамуса активізують механізми, що формують відчуття ситості, а їх руйнування — булімію (патологічне відчуття голоду і прожерли­вість). Структурно і функціонально гіпоталамічний центр голоду тісно зв'язаний з лімбічними струк­турами і корою головного мозку. Саме ці його зв'яз­ки і обумовлюють харчову поведінку і направлену діяльність травного тракту.

В регуляції відчуття голоду виділяють корот­кочасний і довготривалий механізми. Короткочас­ний механізм голоду формується в умовах відсутності іжі в шлунку (рефлекторне скорочення пустого шлунка), а також при зменшенні за межі гомеостатичної норми концентрації глюкози в крові. Вчені допускають наявність глюкорецепторів в проміжному мозку, шлунку і тонкому кишечнику. Їх подраз­нення при зменшенні глюкози в крові і є, основним фактором виникнення відчуття голоду (глюкостатичний механізм регуляції споживання їжі). Довготривалий механізм регуляції відчуття голоду поки що є гіпотетичним, згідно з цією гі­потезою вчені допускають наявність ліпорецепторів, які беруть участь в регуляції жирового обміну. Відхилення маси тіла від нормативної регулюється проміжними продуктами обміну жирів, які сприймаються організмом як сигнал голоду або насичення. Харчовий центр може активізуватись і внаслідок посиленого надходження ліпідів з жи­рових депо.

Насичення. Загальне відчуття протилежне го­лоду, називається насиченням. Воно виникає за­ довго до повного всмоктування поживних речовин з травного каналу і проявляється у відчутті повноти шлунка.

Розрізняють передабсорбтивний і післяабсорбтивний види насичення. Передабсорбтивне (сенсорне або первинне) насичення наступає до того, як продукти перетравлення їжі надходять в кров. Його виникнення пов'язане з подразненням нюхових, смакових і механорецепторів порожнини рота, глотки, стравоходу, шлунка і 12-палої кишки під час їжі. Сприяють сенсорному насиченню розтягнення шлунка їжею, подразнення хеморецепторів шлунка та 12-палої кишки глюкозою і амінокислотами їжі.

Післяабсорбтивне насичення (обмінне або вторинне) формується після всмоктування продуктів розщеплення харчових речовин в кров. В його виникненні беруть участь глюко-, ліпо- і термо­ статичний механізми регуляції споживання їжі та харчової поведінки. Ці механізми знаходяться у зворотному зв'язку з механізмами, які формують відчуття голоду.

Апетит. Кількість їжі, яку споживає людина в час їди, визначається не лише відчуттям голоду, а і рядом психологічних факторів. Емоційне від­чуття, зв'язане з бажанням людини споживати дану їжу, називають апетитом. Це відчуття може бути складовим компонентом відчуття голоду, а може виникати і самостійно (індивідуальна схильність до даного харчового продукту), не залежно від по­треб людини в поживних речовинах. Апетит часто проявляється як наслідок звички приймати їжу в один і той же час доби. Апетитність їжі звичайно визначається її смаковими якостями, запахом, кон­систенцією, температурою, способом приготування, сервіровкою тощо.

Надмірне споживання їжі (булімія), або повна відмова від неї (анорексія) інколи проявляється у людей, які попадають в скрутні життєві ситуації, при дії стресових подразників надмірної сили. Нер­вова анорексія часто проявляється у дівчат в період їх статевого дозрівання.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1214 | Нарушение авторских прав