АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА АПЕТИТ

Класифікація:

1. Лікарські засоби, що підвищують апетит:

- гіркоти: настойка полину, настойка гірка, відвар кореня кульбаби, настої трави

золототисячника, трилисника, гірчиця, хрін, часник, цибуля;

- інсулін

2. Засоби, що знижують апетит (анорексигенні засоби): дезопімон, фепранон,

мазиндол (теренак).

Гіркоти вибірково подразнюють смакові рецептори язика, рефлекторно збуджують центр голоду довгастосого мозку, підвищують апетит, покращують травлення. Застосовують гіркоти при захворюваннях, що супроводжуються зниженням чи відсутністю апетиту (анорексії). Приймають гіркоти за 15 – 20 хв. до їди.

Інсуліни знижують рівень цукру в крові і збуджують центр голоду довгастого мозку.

Анорексигенні препарати стимулюють центр насичення довгастого мозку і пригнічують центр голоду. Застосовують анорексигенні препарати при аліментарному ожирінні. Вони полегшують дотримування дієти. Побічна дія – безсоння, підвищення АТ, лікарська залежність. Проти покази – артеріальна гіпертензія, стенокардія, тиреотоксикоз.

Приймають анорексигенні засоби під час їди в першій половині дня, найкраще під час сніданку.

ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРИ ГІПОСЕКРЕЦІЇ ШЛУНКОВОГО СОКУ

У легких випадках, на початкових стадіях хвороби можуть застосовуватись гіркоти, вуглекислі мінеральні води (Єсентуки – 17, Луганська, Поляна Квасова), препарати лікарських рослин (квіти бузини чорної, ромашки лікарської, трави золототисячника малого, деревію звичайного тощо). Вуглекислі мінеральні води містять в своєму складі вуглекислий газ, який посилює секрецію шлункового соку. Їх застосовують перед їдою на початкових стадіях захворювань шлунка, що супроводжуються зниженням секреції шлункового соку.

У тих випадках, коли залози шлунка не можуть забезпечити достатню секрецію шлункового соку, застосовують засоби замісної терапії: сік шлунковий натуральний, пепсин, кислоту хлористоводневу розведену, пепсидил, або мін, ацидин-пепсин.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 741 | Нарушение авторских прав