АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАСОБИ, ЩО ПРИЗНАЧАЮТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ СЕКРЕЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Прочитайте:
  1. C Підшлункової залози
  2. II. Хвороби щитоподібної залози
  3. Визначте, які з нижче перерахованих речовин відносять до ферментів підшлункової залози
  4. Глава 6. ЗАСОБИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА АДРЕНЕРГІЧНІ СИНАПСИ
  5. Гормон, який зменшує цукор крові, виділяється в залозі мішаної секреції.
  6. Для селективної деконтамінації при порушенні мікроекології товстої кишки не
  7. ДОСЛІДЖЕННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ
  8. Ендокринна система (ендокринні залози)
  9. Ендокринні залози, їх значення.
  10. Ендокринні залози.Характеристика.Значення.

При захворюваннях, які супроводжуються недостатністю екскреторної функції підшлункової залози (хронічний панкреатит), порушується травлення та обмін речовин. Оскільки ферменти підшлункової залози беруть участь у розщепленні білків, жирів та вуглеводів, виникає потреба у препаратах, які містять ферменти соку підшлункової залози.

При хронічному панкреатиті, пухлинах, атрофії залозистих елементів застосовують препарати замінної терапії, або ферменти: панкреатин, панзинорм, фестал, мезим-форте, дигестал, езистал, фестал, креон та ін. Ферментні засоби містять основні елементи підшлункової залози – трипсин, амілазу, ліпазу, які забезпечують претравлювання білків, вуглеводів та жирів. Ферментні засоби застосовують при розладах травлення, хронічних ентероколітах, метеоризмі, панкреатитах тощо.

Поряд з протеолітичними ферментами до складу соку підшлункової залози входять також їх інгібітори (зокрема інгібітори трипсину та хімотрипсину). Вони гальмують активність цих ферментів, утворюючи з ними неактивні комплекси, запобігаючи можливості впливу їх на тканину підшлункової залози. При деяких захворюваннях (гострий панкреатит, загострення хронічного панкреатиту) захисна дія інгібіторів протеолітичних ферментів підшлункової залози стає недостатньою. Внаслідок цього активуються протеолітичні ферменти підшлункової залози, що може призвести до її само перетравлювання. При таких захворюваннях хворим потрібно вводити інгібітори протеолітичних ферментів панкреатичного соку, зокрема контрикал.

Контрикал - антиферментний препарат. Його отримують з легенів великої рогатої худоби. Він є інгібітором трипсину, хімотрипсину, калікреїну, плазміну. З цими ферментами утворює неактивні комплекси. Застосовують при гострому та хронічному рецидивуючому панкреатиті, панкреанекрозі, для попередження післяопераційного панкреатиту. Вводять в/в повільно струминно або крапельно. Переноситься хворими добре. У випадках дуже швидкого внутрівенного введення можливі нудота та блювання, рідко – місцеве подразнення. Після частих повторних введень може розвинутись тромбофлебіт. Алергічні реакції виникають рідко.

Для лікування гострого панкреатиту призначають також засоби, які зменшують секрецію підшлункової залози: холіноблокатори, антацидні засоби, Н2 - гістаміноблокатори,

блокатори протонної помпи. Ці препарати нейтралізують соляну кислоту або зменшують її продукцію, а соляна кислота є природнім стимулятором секреції підшлункової залози.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)