АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Плазмозамінники

Предмет: «Фармакологія з рецептурою»

Спеціальність: «Акушерська справа»

Тема: Препарати гормонів, їх синтетичні аналоги та антагоністи.

План

1. Фізіологічне значення гормонів кори наднирникових залоз.

2. Мінералокортикоїди (дезоксикортикостерону ацетат), вплив на обмін електролітів, застосування.

3. Глюкокортикоїди: вплив на обмін речовин, їх основні властивості. Покази до застосування. Побічна дія. Синдром, який виникає після відміни препарату. Препарати глюкокортикоїдів для інгаляційного та зовнішнього застосування.

4. Препарати жіночих статевих гормонів. Естрогенні засоби, властивості, застосування, протипокази

5. Гестагенні препарати: властивості, застосування, протипокази.

6. Контрацептивні засоби для перорального призначення. Механізм контрацептивної дії, схема застосування.

7. Андрогени, їх фізіологічне значеня, вплив на обмін речовин.

8. Препарати чоловічих статевих гормонів та їх синтетичні аналоги. Покази до призначення. Побічна дія. Протипокази.

9. Анаболічні стероїди. Основні властивості. Призначення. Побічна дія.

Література:

1) Западнюк В.Г., Гарбарець М.О. Фармакологія з рецептурою. – К.: Вища шк., 1989.

2) Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.

3) Майский В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.

Гормони – білково-петидні або стероїдні сполуки, які декретуються залозами внутрішньої секреції і виділяються безпосередньо в кров. Гормони - важлива складова нейроендокринного комплексу, який виконує функції гомеостазу, взаємодії різних систем людського організму, збереження виду, адаптації до навколишнього середовища.

До залоз внутрішньої секреції належать гіпоталамус, гіпофіз, щитовидна залоза, прищитовидні залози, підшлункова залоза, статеві залози (яєчники у жінок та сім’яники у чоловіків), а також ендокринні клітини, або клітини APUD – системи, розкидані по багатьох органах, в тому числі шлунково-кишкового тракту, імунної системи. Особливе місце серед залоз внутрішньої секреції займає гіпофіз, який виділяє гормони, що стимулюють активність інших залоз внутрішньої секреції. Інші залози внутрішньої секреції, виділяючи свої гормони, пригнічують продукцію відповідних гормонів гіпофізу. Таким чином, функціонує певна саморегулююча система. При недостатності будь-якої залози ендокринної залози посилюється продукція гормону гіпофіза, який стимулює діяльність цієї залози. Однак як тільки продукція гормонів залози збільшується до певної міри, ці гормони починають гальмувати продукцію гормонів гіпофізу, підтримуючи, таким чином, рівновагу і певний рівень гормонів в крові.

Недостатня секреція гормонів (гіпофункція залоз) призводить до розвитку різних ендокринних захворювань – гіпотиреозу, діабету, безпліддя тощо. Надлишкова продукція гормонів (гіперфункція залоз) також проявляється ендокринною патологією – гігантизмом, акромегалією, тиреотоксикозом тощо.

Гормональні препарати – це речовини, які отримують із залоз внутрішньої секреції, або їх синтетичні замінники, що специфічно впливають на обмін речовин і регулюють різноманітні функції організму.

Протигормональні засоби - це хімічні речовини, які гальмують утворення чи виділення гормонів або вступають з ними в конкурентні зв’язки.

Гормональні засоби застосовують для таких видів лікування:

1) замісної гормонотерапії – різновиду терапії гормональними засобами або їх синтетичними замінниками у випадках недостатності ендокринної функції (наприклад, застосування інсуліну у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет);

2) стимулюючої (тропної) гормонотерапії – терапії гормонами або їх синтетичними аналогами (наприклад кортикотропін при недостатності кори наднирників), а також синтетичними препаратами (наприклад, глібенкламід знижує вміст глюкози в крові, збуджуючи β-клітини панкреатичних острівців) при гіпофункції ендокринної залози;

3) протигоромнальної терапії – терапії гормональними препаратами або їх аналогами, яка ґрунтується на принципі негативног озворотнього зв’язку (наприклад соматостатин – інгібітор секреції соматотропіну при гіперфекнції аденогіпофіза).

Крім того, гормональні препарати широко застосовують при деяких не ендокринних захворюваннях (фармакодинамічна терапія). При цьому використовують такі гормональні ефекти, як вплив на обмінні, запальні, імунологічні процеси, на загальний стан (наприклад, протизапальний, проти алергічний ефект глюкокортикоїдів).

У випадках тривалого застосування гормональних препаратів може порушуватись структура і функція відповідної ендокринної залози. Якщо передчасно раптово відмінити гормональний препарат, захворювання може одразу загостритись (синдром відміни).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 903 | Нарушение авторских прав