АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Антигістамінні засоби поділяють на такі групи.

Прочитайте:
  1. E. Антигістамінні препарати
  2. Адренергічні засоби
  3. Адреноблокуючі засоби.
  4. Адреноміметичні засоби непрямої дії.
  5. Адреноміметичні засоби прямої дії.
  6. Адсорбуючі засоби.
  7. Алкілювальні засоби.
  8. АНАЛЬГЕЗУЮЧІ ЗАСОБИ
  9. Анальгетичні засоби
  10. АНАЛЬГЕТИЧНІ ЗАСОБИ

1.Антигістамінні засоби 1-го покоління (димедрол, дипразин) володіють вираженою седативною дією, тоді як діазолін, тавегіл мають мінімальну седативну дію. Названі препарати з короткочасним терапевтичним ефектом. При тривалому застосуванні можливе звикання до них.

2. Антигістамінні засоби 2-го покоління (лоратадин,, астемізо,) мають мінімальну седативну дію, відзначаються тривалим впливом, відсутністю звикання до них.

3. Антигістамінні засоби 3-го покоління (телфаст – фексофенадин).

Димедрол – антигістамінний препарат, що справляє виражену проти алергійну, седативну, снодійну, протиблювотну, місцевоанестезуючу, гангліоблокуючу, центральну та периферичну холінолітичну дію; посилює дію засобів, що пригнічують ЦНС. Тривалість дії 4 – 6 год. застосовують при кропивниці, алергічному дерматиті, риніті, полінозі (сінній гарячці), для посилення дії снодійних, анальгетиків, та засобів для наркозу.

Побічна дія: короткочасне «оніміння» слизової ота, головокружіння, головний біль, сухість в роті, нудота, сонливість загальна слабість, зниження працездатності.

Потипоказаний особам, робота яких вимагає точності та швидкої реакції.

Дипразин (піпольфен) – є похідним фенотіазіну, близький до аміназину. Чинить виражену дію на ЦНС (сильна седативна активність, посилює дію наркотичних препаратів, снодійних, анальгезуючих та місцево анестезуючих), знижує температуру тіла, поереджає та заспокоює блювоту. Характерні центральна та периферична холіноблокуючі дії.

Застосовують в тих випадках, що і димедрол. Входить до складу «ліричних сумішей», для посилення дії місцевих анестетиків та анальгетиків.

Супрастин – подібний до дипразину. Володіє антигістамінною та периферичною холінолітичною дією. Тривалість дії 8 – 12 год.

Фенкарол - погано проникає через ГЕБ, тому не викликає седативного та снодійного впливу. Є вказівки, що він володіє анти аритмічною дією.

Діазолін – антигістамінний препарат для внутрішнього застосування. На ЦНС практично не впливає, тому не чинить седативного та снодійного ефектів. Побічна дія – подразнення слизової оболонки шлунка, тому призначаюь внутрішньо після їди.

Антигістамінні препарати несумісні з промедолом, стрептоміцином, канаміцином, неоміцином, трициклічними антидепресантами. Димедрол несумісний з аскорбіновою кислотою, натрію бромідом, гентаміцином.

Димедрол та дипразин при підшкірному введенні зумовлюють подразнення, тому їх вводять парентерально в\м чи в/в.

Всі антигістамінні препарати, що пригнічують ЦНС, не рекомендовано призначати пацієнтам, робота яких пов’язана з точною психічною ракцією (водіям, операторам тощо).

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 559 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)