АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Секреторна і моторна функція травного тракту

Секреторна функція шлунково-кишкового трату здійснюється за допомогою травних залоз (ТЗ). ТЗ є залозами зовнішньої секреції. Секреторні клітини ТЗ виробляють травні соки, які містять в собі гідролітичні ферменти, соляну кислоту, бікарбонат, жовчні солі, мукоїдні речовини тощо. До ТЗ належать слинні залози порожнини рота, підшлункова залоза, дрібні залози шлунка і кишечника. Умовно до травних залоз відносять і печінку, яка виділяє продукти своєї життєдіяль­ності (жовч) в тонкий кишечник. Ферменти травних соків є біокаталізаторами білкової природи, вони прискорюють перетравлен­ня поживних речовин. Більшість ферментів, що діють на білки, виділяється клітинами травних залоз у вигляді неактивних проферментів, їх активізація здійснюється під дією. специфічних фізико-хімічних активаторів. Так, профермент пепсиноген шлункового соку перетворюється в активну форму (пепсин) під впливом соляної кислоти.

Активність травних ферментів проявляється при певній реакції середовища (фермент пепсин ак­тивний в кислому середовищі і не діє в лужному, фермент слини амілаза, навпаки, діє в слаболуж­ному середовищі і не активний в кислому) і температурі (36-40°С). При температурі середовища вищій або нижчій від вказаної активність ферментів знижується. В середовищі, температура якого вища 60°С, ферменти повністю втрачають свою активність.

Ферменти травних соків досить специфічні — кожний окремо взятий фермент виявляє каталітич­ну дію лише на конкретну речовину. Саме тому повне розщеплення харчових продуктів можливе лише при наявності певного набору ферментів, які включаються в дію на певних етапах гідролітичного розщеплення їжі. Недостатність в наборі хоч одного ферменту призводить до порушення всього пронесу травлення.

В епітеліальному шарі слизової оболонки шлунково-кишкового тракту є ендокринні клітини (дифузна ендокринна система), які виробляють пептидні гормони — гастрин, секретин, холіцистокінін і інші. Виділення цих гормонів відбувається переважно під дією кінцевих продуктів травлення.

Травній системі притаманна також екскретор­на, всмоктувальна і інкреторна функції. Екскре­торна функція полягає у виведенні з організму деяких продуктів обміну (жовчних пігментів) і солей важких металів. Всмоктувальна функція здійснюється слизовою оболонкою травного тракту. З порожнини шлунка та кишечника в кров та лімфу всмоктуються продукти розпаду білків, жирів та вуглеводів (амінокислоти, гліцерин і жирні кис­лоти, моноцукри), вода, солі, ліки тощо.

Інкреторна функція травного тракту полягає у виділенні специфічних гормонів, які впливають на функції органів травлення (гастрин, гістамін, секретин, панкреозимін тощо) і виявляють зага­льногормональні ефекти (вазоактивний інтенстіальний поліпептид, нейроентеріни, аренерін тощо).

Моторна функція шлунково-кишкового тракту. Моторна функція травного тракту здій­снюється м'язами шлунку і кишечнику. Вона забез­печує жування, ковтання, перемішування їжі та її рух по травному тракту, виведення секретів печінки і підшлункової залози в тонкі кишки, а травних решток — назовні (табл. 1).

Таблиця 1

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1631 | Нарушение авторских прав