АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Що повинен знати студент?

Прочитайте:
  1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  3. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  4. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  5. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
  6. Породіллі у зв'язку з патологічно вузьким тазом проведено кесаревий розтин. Які шари стінки матки повинен розрізати хірург?
  7. Проектант розраховує систему опалення дитячої дошкільної установи. В якому приміщенні він повинен забезпечити найвищу температуру повітря?
  8. Укажіть, який відсоток палатної секції лікарні повинен бути розрахований на чотири, два та одне ліжко?
  9. Час біодози для дитини з ознаками рахіту складає 4 хвилини. Який час опромінення повинен призначити фізіотерапевт з профілактичною метою?
  10. Что должен знать студент?

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

«Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)»

Харків 2008

Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів»

 

Практичне заняття № 26

«Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)»

 

Актуальність

Анемія є поширеним патологічним станом, а частота, з якою вона зустрічається в популяції значно варіює в залежності від віку, статі, належності до певної етнічної групи та супутніх захворювань. Поширеність анемії серед дітей складає 6-9%, але поступово зростає відповідно до збільшення віку і складає у дорослих осіб до 65 років - 11 % та у осіб у віці 85 років і більше - близько 20%.

У жінок анемія зустрічається частіше, ніж у чоловіків. Близько 12% жінок у репродуктивному віці (17-49 років) хворіють на анемію, в той час як серед чоловіків відповідного віку анемія складає лише 2%.

За даними американських дослідників відомо, що серед чорношкірого населення анемія зустрічається у майже у 3 рази частіше (27%), ніж у представників білої раси (9%).

Супутні захворювання значно підвищують ризик виникнення анемії. В першу чергу, це стосується осіб з онкологічними захворюваннями, що отримують хіміотерапію. При цьому, частота виникнення анемії залежить від типу пухлини та мієлосупресивних властивостей режиму хіміотерапії. Зокрема, у пацієнтів, які отримують хіміотерапію з приводу лімфоми, виразна анемія зустрічається у 75% випадків, а у пацієнтів, що отримують хіміотерапію з приводу раку молочних заліз - лише у 10% випадків. Слід додати, що у 60% осіб з хронічними захворюваннями нирок розвивається анемія.

У зв’язку зі значною поширеністю, тривалістю перебігу, а також з суттєвими витратами на лікування анемія вважається актуальною медико-соціальною проблемою.

Навчальні цілі:

Ø Дати визначення синдрому анемії та окремим формам анемій (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

Ø ознайомитись з етіологією та патогенезом різних клінічних форм анемій;

Ø ознайомитись з сучасними класифікаціями анемій;

Ø навчитись розпізнавати основні симптоми та синдроми анемій;

Ø ознайомитись з методами дослідження, які застосовуються для діагностики анемій; показаннями та протипоказаннями щодо їх проведення; методиками їх виконання; діагностичною цінністю кожного з них;

Ø навчитись самостійно трактувати результати проведених досліджень;

Ø навчитись розпізнавати окремі типи анемій;

Ø навчитись призначати лікування при анеміях.

Що повинен знати студент?

Ø основні етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку анемій

Ø основні клінічні синдроми при анеміях;

Ø скарги та дані фізикального обстеження при анеміях;

Ø методи фізикального обстеження хворих на анемію;

Ø діагностичне значення визначення гематокриту, клінічного аналізу крові та мієлограми

Ø діагностичне значення результатів визначення феррітину, заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти;

Ø визначення залізозв’язуючих властивостей крові;

Ø десфераловий тест, методика проведення та клінічна оцінка результатів;

Ø тест Кумбса, методика проведення та клінічна оцінка результатів;

Ø тест Хема, методика проведення та клінічна оцінка результатів;

Ø діагностичне значення стернальної пункції при анеміях, показання, протипоказання;

Ø перелік додаткових інструментальних досліджень, які застосовуються для визначення джерела крововтрати та здійснення диференційної діагностики;

Ø ускладнення при анеміях;

Ø особливості ведення хворих на анемію;

Ø особливості лікування анемій (корекція способу життя, лікувальне харчування, медикаментозна терапія, гемотрансфузіонна терапія);

Ø профілактичні заходи для запобігання виникнення анемій.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 480 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)