АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальні відомості про систему крові, переливання крові та її компонентів.

Прочитайте:
  1. A. Зменшення онкотичного тиску плазми крові
  2. D. Зниження гідростатичного тиску крові
  3. D. Порушенням співвідношення білкових фракцій крові
  4. I. Загальні положення
  5. А. Достроково в залежності від титру Ат у крові вагітної.
  6. А. Наявності у матері Ат до еритроцитів групи крові плода.
  7. Активна реакція крові
  8. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  9. Білковий склад плазми крові.
  10. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ

Ø Середній об’єм циркулюючої крові – 4,5 літрів (4-4,5 л у жінок, 4,5-5,0 л у чоловіків масою 70 кг.

Ø На 45% кров складається з формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів) та на 55% - з плазми.

Ø 99% формених елементів крові представлені еритроцитами.

Ø Звичайно показанням для гемотрансфузій при анеміях є рівень гемоглобіну менше 70 г/л (це чітко не регламентовано та залежить від клінічної ситуації).

Ø Переливання крові має замісну, стимулюючу, гемостатичну, дезинтоксикаційну, імунобіологічну та живильну дію.

Ø Для трансфузіонної терапії використовуються цільна кров та компоненти крові: еритроцитарна маса нативна, еритроцитарна маса відмита, еритроцитарна маса відновлена, еритроцитарна маса заморожена, лейкоцитарна маса, тромбоцитарна маса, тромбоцитарна маса заморожена, плазма свіжозаморожена, плазма антистафілококова, білкові компоненти плазми (альбумін, імуноглобуліни, кріопреципітат).

Ø Переливання крові (плазми, еритроцитарної маси) може здійснюватися після визначення:

1. Групи крові та резус-фактора хворого;

2. Групи крові та резус-фактора донора;

3. Проби на індивідуальну сумісність;

4. Проби на біологічну сумісність.

Ø За міжнародною класифікацією визначають групу крові за наявністю або відсутністю в ній двох аглютинінів сироватки (α та β), а також двох аглютиногенів еритроцитів (А та В).

Ø В практичній діяльності виділяють чотири групи крові які позначається цифрою та буквою, що означає аглютиногени еритроцитів: I(0), II(А), III (В), IV(АВ).

Ø 85% людей резус позитивні, 15% - резус-негативні. Переливання резус-позитивної крові резус-негативним реципієнтам призводить до утворювання у них резус-антитіл. При повторних переливаннях виникає тяжка посттрансфузійна реакція.

Ø Основні ускладнення гемотрансфузій: трансфузія несумісної крові та її компонентів, імунологічний конфлікт між донором та пацієнтом.

Ø Протипоказання:

1. Тяжкі порушення функції печінки та нирок;

2. Декомпенсація серцевої діяльності (набряки, асцит та ін.);

3. Захворювання легень, що супроводжуються значною застійністю в малому колі кровообігу;

4. Алергічні стани та захворювання;

5. Активний туберкульоз.

 

Етіологія гострої постгеморагічної анемії.

· Травми та поранення, що супроводжуються ушкодженням кровоносних судин.

· Кровотечі з внутрішніх органів (шлунково-кишкові, ниркові, легеневі, з сечового міхура).

· Маткові кровотечі.

· Геморагічні діатези.

· Розриви аневризматично змінених судин.

 

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 535 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)