При гострій крововтраті зменшення об’єму циркулюючої крові веде до гемодинамічних порушень та ішемії тканин, а зменшення кількості еритроцитів призводить до анемії та загальної гіпоксії.
Клінічні прояви гострої постгеморагічної анемії.
Виразність клінічних проявів залежить від тривалості кровотечі та величини крововтрати.
Скарги: різка загальна слабкість, задишка, сильне запаморочення та непритомний стан (особливо при спробі підвестися), шум у вухах, потемніння в очах, сухість у роті, мерехтіння метеликів перед очима.
Об’єктивно: холодний піт, значна блідість шкіри та видимих слизових оболонок, частий слабий пульс, тахікардія, приглушеність серцевих тонів, систолічний шум на верхівці серця, низький артеріальний тиск.
Мінімальна крововтрата, що здатна викликати появу клінічної симптоматики, складає 1/8 частину циркулюючої крові (приблизно 500-700 мл). Втрата 50% циркулюючої крові не суміна з життям.
Велика та швидка крововтрата супроводжується розвитком геморагічного колапсу: хворий млявий, блідий, покритий холодним потом, дихання прискорене, поверхневе, пульс нитковидний, систолічний та діастолічний тиск різко знижений, можливі блювота, судоми, олігоанурія.
На начальному етапі гострої постгеморагічної анемії про важкість крововтрати слід судити не за рівнем гемоглобіну та кількістю еритроцитів, а за величиною зниження об’єму циркулюючої крові. Орієнтовно ступінь крововтрати можна оцінити за шоковим індексом (відношення частоти пульсу до систолічного тиску). При суттєвій крововтраті цей індекс перебільшує 1, а при великій крововтраті – 1,5.
Лабораторні дані при гострій постгеморагічній анемії.
1. Перший період крововтрати (1-2 доба після кровотечі):
· Рівень гемоглобіну та еритроцитів не змінюється – компенсується надходженням до циркуляції депонованої крові;
· В перші години можливі лейкоцитоз зі зсувом вліво та тромбоцитоз.
2. Другий період крововтрати (2-3 доба після кровотечі):
· Рівень гемоглобін та еритроцитів знижується, колірний показник не змінюється – результат надходження до кровоточу тканинної рідини (аутогемодилюція).
3. Третій період крововтрати (4-5 доба після кровотечі):
· Збільшення кількості ретикулоцитів;
· Можливі лейкоцитоз та тромбоцитоз.
Диференційний діагноз при гострій постгеморагічній анемії.
При тяжкій кровотечі геморагічний шок слід диференціювати з шоковим станом іншого ґенезу. Загалом, за наявності даних про кровотечу, діагноз гострої постеморагічної анемії труднощів не викликає.