АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Розділ 3. Загальні закономірності росту і розвитку
Дітей і підлітків
Поняття росту і розвитку дитячого організму
Індивідуальний розвиток, або розвиток в онтогенезі, відбувається впродовж усього періоду життя – від запліднення до смерті. В онтогенезі людини виділяють 2 періоди: до народження (внутрішньоутробний, пренатальний – від грецьк. natos - народжений) і після народження (позаутробний, постнатальний).
У внутрішньоутробному періоді, від запліднення і до народження, упродовж 280 діб (9 календарних місяців) зародок (ембріон) знаходиться в організмі матері. Впродовж перших 8 тижнів відбуваються основні процеси формування органів, частин тіла. Цей період одержав назву ембріонального (зародкового), а організм майбутньої людини – ембріон (зародок). З 9-ти тижневого віку, коли починають формуватись основні зовнішні людські риси, організм називається плодом, а період – плідним (фетальним – від грецьк. fetus – плід).
Постембріональний онтогенез людини поділяють на такі періоди: ювенільний (до статевого дозрівання), зрілий (дорослий статевозрілий стан), період старості, який закінчується смертю. Під час вивчення розвитку людини впродовж життєвого циклу після народження, її індивідуальних і вікових особливостей, коли керувалися науковими даними, було запропоновано вікову періодизацію. Кожен віковий період, тобто відрізки часу онтогенезу, характеризується своїми специфічними особливостями організму – функціональними, біохімічними, морфологічними і психологічними. Схема вікової періодизації розвитку людини, яка враховувала анатомічні, фізіологічні фактори з проблем вікової морфології, фізіології і біохімії прийнята 1965 році. Поділ онтогенезу на вікові періоди у дітей відбиває етапи дозрівання ряду систем: кісткової, нервової, статевої тощо. В основу періодизації індивідуального розвитку покладено біологічні ознаки (табл. 1). Вікова періодизація за соціальними ознаками враховує загальні періоди навчання дитини (табл. 2).
Через продовження терміну навчання в загальноосвітній школі старший шкільний вік збільшується до 18-19 років.
Таблиця 1
Вікова періодизація за біологічними ознаками
Назва вікового
періоду
| Тривалість (роки)
| хлопчики/
чоловіки
| дівчата/
жінки
| Період новонародженості
| перші 10 днів
| Грудний період
| 10 днів - 1 рік
| Раннє дитинство
| 1-3 роки
| Перше дитинство
| 4-7
| Друге дитинство
| 8-12
| 8-11
| Підлітковий період
| 13-16
| 12-15
| Юнацький період
| 17-21
| 16-20
| Зрілий вік,
1-й період
| 22-35
| 21-35
| Зрілий вік,
2-й період
| 36-60
| 36-55
| Похилий вік
| 61-74
| 56-74
| Старечий вік
| 75-90
| Довгожителі
| 90 і більше
|
Таблиця 2
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 611 | Нарушение авторских прав
|