АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Залози травної системи:будова та функції слинних залоз, печінки, підшлункової залози.

Прочитайте:
  1. C Підшлункової залози
  2. C. Нагрубання молочних залоз, кров’янисті виділення зі статевої щілини.
  3. II. Хвороби щитоподібної залози
  4. IV. Основні завдання та функції служби страхових експертів
  5. Анатомічна будова та функції базальних гангліїв.
  6. Анатомічна будова та функції лімбічної системи.
  7. Анатомічна будова та функції проміжного мозку.
  8. Аптека, її структура та функції
  9. Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
  10. Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.

На всьому протязі травного тракту секреторні залози виконують дві провідні функції: секрецію травних ферментів, яка починається в порожнині рота і закінчується в дистальному відділі клубової кишки; вироблення слизу слизовими залозами на всьому протязі від рота до ануса для змащення і захисту всіх ділянок травного тракту.

Основна частина травних секретів виробляється тільки у відповідь на присутність їжі в травному тракті, а кількість секрету в кожному відділі тракту майже завжди відповідає кількості, необхідному для оптимального перетравлення їжі. До того ж в деяких відділах гастроінтестинального тракту навіть складу ферментів і інші параметри секреції змінюються відповідно з перебувають там типом їжі.

Секрецію у травному тракті забезпечують декілька типів залоз. По-перше, па поверхні епітелію більшій частині шлунково-кишкового тракту присутні мільярди одноклітинних слизових залоз, званих простими слизовими клітинами, або келихоподібних клітинами (через їх зовнішнього вигляду). Ці клітини функціонують головним чином у відповідь на місцеве подразнення епітелію: вони виштовхують слиз прямо на епітеліальну поверхню. Слиз діє як мастило, що захищає поверхню від саден і перетравлення.

По-друге, більша частина поверхні шлунково-кишкового тракту містить поглиблення, які являють собою інвагінації епітелію в подслізісгий шар.

По-третє, в шлунку та верхньому відділі дванадцятипалої кишки знаходиться велика кількість глибоких трубчастих залоз.

По-четверте, є кілька складних залоз, також пов'язаних з шлунково-кишковим трактом, - слинні залози, підшлункова залоза і печінка, які виробляють секрети для перетравлення або емульгування їжі. Слинні залози і підшлункова залоза складаються із змішаних альвеолярних залоз. Ці залози лежать за межами травного тракту, чим відрізняються від всіх інших травних залоз. Вони містять мільйони ацінусову вистелених секретуючими залозистими клітинами. Ацинуси постачають систему проток, які в підсумку самостійно відкриваються в травний тракт.

Механічне подразнення їжею в певному відділі шлунково-кишкового тракту зазвичай викликає адекватну секрецію залоз цій області і часто - суміжних з нею областей. Частина цих місцевих ефектів, особливо секреція слизу слизовими клітинами, відбувається за рахунок безпосереднього подразнення їжею поверхні залізистих клітин.

Крім того, місцева стимуляція епітелію активує ентеральну нервову систему кишкової стінки. Подразниками можуть служити наступні стимули: тактильна стимуляція; хімічне подразнення; розтягнення кишкової стінки. В результаті стимуляції як слизові клітини епітеліальної поверхні кишки, так і глибокі залози кишкової стінки рефлекторно посилюють свою секрецію.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 808 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)