АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нефротичний і нефритичний синдроми.

Прочитайте:
  1. Б. Нефритичний
  2. Первинний нефротичний синдром
  3. Тема: Захворювання нирок і сечових шляхів. Гломерулонефрит. Нефротичний синдром. Пієлонефрит. Гостра й хронічна ниркова недостатність -- ЛС

Нефротичний синдром (Нефроз) -ураження нирок, яке проявляється набряками та зсувами лабораторних показників. При цьому має місце зниження вмісту білка в сироватці крові, в основному за рахунок альбумінів, підвищення вмісту холестерину в крові, поява білка у сечі, як правило у значній кількості.

Патогенез НС пов'язаний з основними захворюваннями, більшість з яких викликані або супроводжуються імунними порушеннями, наприклад, відкладанням на базальній мембрані клубочків фракцій комплемента, імунних комплексів або антитіл проти змінених білків базальної мембрани з супутнім порушенням клітковинного імунітету. Велике значення у розвитку НС надається також різьким розладам обміну речовин, в основному жирового та білкового, з наступним порушенням трофіки та проникності стінки капілярів клубочків. Білкові частинки та ліпоїди, що містяться у великій кількості в провізорній сечі хворих, інфільтрують стінку канальців, викликаючи грубі дистрофічні зміни у епітеліальних клітинах.

Симптоми:

Нефроз - клініко-лабораторний симтомокомплекс, що характеризується масивною протеїнурією, гіпопротеїнемією (за рахунок гіпоальбумінемії), гіперліпідіємією (гіперхолестеринемією), ліпідурією та набряками.

У більшості хворих виявляють набряки ніг, які найчастіше розвиваються поступово, рідше гостро за 1-3 дні. Зростання набряків призводить до розвитку асцита, анасарки, гідротораксу та гідроперикарду.

Вміст білка у сечі досягає 30-40 г/л при добовій протеїнурії до 50 г; в осаду - нирковий епітелій, лейкоцити, циліндри (гіалінові та ін.), загальний білок у сироватці крові може знижуватися до 30-40 г/л, в основном за рахунок зменшення вмісту альбумінів. Характерні зміни у співвідношенні білкових фракцій зі збільшенням особливо альфа-2-глобулінів. Збільшується вмість у крові холестерину та інших фракцій ліпідів.

Динаміка лабораторних показників дозволяє відносно рано визначити виникнення нефротичного синдрому, тоді як набряки приєднуються на пізній стадії і пов'язані перш за все з вираженістю гіпопротеїнемії.

Нефритичний синдром являє собою комплекс симптомів, які нагадують гострий нефрит (захворювання нирок). Сюди відносять появу набряку обличчя, збільшення протеїнурії, виникнення артеріальної гіпертензії, порушення функції нирок, збільшення згортання крові. У деяких випадках це захворювання доповнюється нирковою недостатністю, еклампсією, а також блювотою, судомами м’язів, гикавкою.

Даний синдром розглядається як результат багатьох патологічних станів, які призводять до збільшення проникності стінок капілярів. Таке явище виникає внаслідок імунних порушень, впливів на організм токсинів, порушення процесів метаболізму, розвитку дистрофічних процесів.

Виділяють первинний і вторинний нефритичний синдром. Клініка одного і другого залежить від причин виникнення захворювання і виражається в утворенні набряків, які спочатку з’являються на обличчі, потім в попереку, в області статевих органів і поширюються в підшкірну клітковину. Досить часто розвивається анемія, гематурія, з’являється задишка, порушується серцевий ритм, збільшується ШОЕ. Хворі скаржаться на слабкість, головні болі, сухість у роті, втрату апетиту.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 919 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)