АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сучасні тенденції та проблеми розвитку ПТ в Україні.

Психотерапія як галузь наукових знань та практичних підходів: сучасне розуміння. Сучасні тенденції та проблеми розвитку психотерапії в Україні. Основна проблематика психотерапії у сучасному світі.

ПТ як наукова дисципліна повинна мати свою теорію і методологію, власний категоріальний апарат і термінологію, одним словом, все те, що характеризує самостійну наукову дисципліну. Однак різноманітність напрямів і течій, шкіл і конкретних методів психотерапії, заснованих на різних теоретичних підходах, призводить до того, що в даний час не існує навіть єдиного визначення ПТ. У літературі їх налічується близько 400. Одні з них чітко відносять ПТ до медицини, інші акцентують увагу на психологічних аспектах. Вітчизняна традиція полягає в тому, що ПТ визначається перш за все як метод лікування, тобто входить до компетенції медицини. Зарубіжні визначення ПТ більшою мірою підкреслюють її психологічні аспекти. Як приклад медичного підходу до розуміння ПТ Психотерапія - «Система лікувальних впливів на психіку і через психіку - на організм людини». Звертає на себе увагу те, що у визначеннях, які умовно можна назвати медичними, психотерапія розглядається як форма впливу на психіку (і через психіку - на організм), тобто підкреслюється об'єкт впливу. Психологічний же підхід акцентує увагу не стільки на об'єкті скільки на засобах впливу. І одна, і інша позиції є зрозумілими. З одного боку, психотерапія дослівно означає лікування душі, тобто вказує на об'єкт впливу.

У сучасній ПТ теоретичні проблеми набувають особливого значення. З одного боку, значимість теорії обумовлена поширенням в останній період безлічі самих різноманітних методів ПТ, досить широко використовуються в практиці, але при цьому далеко не завжди мають відповідну теоретичну базу. З іншого боку, навіть при обгрунтованості методу певної теоретичної концепцією, остання не завжди повною мірою усвідомлюється навіть професійними психотерапевтами. Однак саме теоретичні уявлення, що розкривають зміст понять «норма» і «відхилення» («дефект», «патологія»), і визначають характер і специфіку психотерапевтичних впливів і дозволяють усвідомлено їх здійснювати.

При всьому розмаїтті психотерапевтичних підходів існує три основних напрямки в ПТ, іншими словами, три психотерапевтичні теорії (психодинамічна, поведінкова і гуманістична) відповідно до трьох основних напрямках психології, і кожне з них характеризується своїм власним підходом до розуміння особистості і особистісних порушень і логічно пов'язаної з цим власною системою психотерапевтичних впливів.

Сучасні тенденції та проблеми розвитку ПТ в Україні.

Ригідність більшості професійних доктрин і організаційних форм надання медичної допомоги продовжує орієнтувати психотерапію як досить вузьку спеціальність, зосереджену в психіатричній мережі. Таким чином, у рамках клінічної медицини ПТ сприймається як деяка допоміжна, параклінічна («терапевтична») спеціальність. ПТ визначається як система теоретичних концепцій і відповідних практичних заходів, спрямованих на лікування і/або корекцію психічних та психосоматичних розладів, а також кризових станів за допомогою опосередкованого впливу через психічну сферу.

В Україні ПТ відноситься виключно до медичної діяльності.

Офіційно в Україні ПТ може займатися тільки лікар, що тримав підготовку за фахом «психіатрія» і що пройшов подальшу передпідготовку з Пт. В той же час, слово «психотерапевт» часто використовується і для позначення людей, що здобули освіту в області одного з методів психотерапевтичної практики. Зазвичай це люди з вищою психологічною освітою. Це робиться по аналогії з європейськими країнами, де психотерапевтична підготовка є окремим видом освіти, не прив’язаним до медичної або психологічної вищої освіти. Протилежної точки зору дотримуються деякі закордонні асоціації. Так, згідно «Декларації по психотерапії», яка була прийнята Європейською асоціацією психотерапії (EAP) 21.10.1990 р. у Страсбурзі, «психотерапія є особливою дисципліною з області гуманітарних наук … одержання … освіти можливе при умовах попередньої підготовки … в галузі гуманітарних і суспільних наук». Але, не дивлячись на це і в Україні є спроби трактувати психотерапію не виключно як медичну спеціальність і запровадити підготовку фахівців поза вищими медичними закладами освіти.

Розвитком ПТ на сучасному етапі активно займається УСП (Українська спілка психотерапевтів). Вона є всеукраїнською громадською організацією, основною Метою якої є сприяння розвитку Сучасної ПТ в Україні. УСП налічує близьке тісячі активних членів (психологів, ПТ-тів, психіатрів).У спілці об'єдналися психотерапевти 10 напрямків ПТ. УСП проводить щорічні конференції, метою яких є підвищення професійного досвіду - міжнародні семінари, симпозіуми, конгреси з провідними ПТ-ми з Європи. Мінуси: - непідготовленість державної психотерапії як системи - розвиток проблем пов’язаних з технічним прогресом та глобалізацією і брак кваліфікованої допомоги з цього питання; - не завжди доступна психотерапевтична допомога як послуга.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 651 | Нарушение авторских прав