АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальні положення

Право на здорові та безпечні умови праці ‑ невід'ємне право кожної людини на будь-якому підприємстві, в організації, установі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), смертність від нещасних випадків займає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань. Щороку у світі трапляється близько 250 млн. випадків виробничого травматизму (приблизно 686 тис. виробничих травм на день) і 160 млн. випадків профзахворювань. Пов'язані з цим витрати еквівалентні 4% світового валового внутрішнього продукту (ВВП).

У зв'язку з виробничою діяльністю помирає близько 1,1 млн. людей, із них 25% ‑ від впливу шкідливих і небезпечних речовин. Ця цифра перевищує кількість жертв дорожньо-транспортних пригод (999 тис.), воїн (502 тис.), насильства (563 тис.) і ВІЛ/СНІД (312 тис.).

Наслідки травматизму і професійних захворювань можуть бути соціальні ( втрата здоров'я, життя людини; зниження темпів розвитку суспільного виробництва та формування суспільного буття) та економічні ( зниження продуктивності праці; матеріальні збитки; витрати, пов'язані з оплатою лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці; штрафні санкції тощо).

Згідно з даними міжнародної статистики, головними причинами нещасних випадків є психологічні причинні, але для нашої країни найпоширенішими є організаційні причини ‑ близько 70% усіх нещасних випадків на виробництві пов’язані із ними.

Варто зазначити, що ключовою фігурою у гарантуванні безпечних умов праці є перший керівник (роботодавець). На жаль, багато з них, особливо ті, хто прийшов до керівництва порівняно недавно, не бачать у вирішенні проблем безпеки праці економічної доцільності. Це нерозуміння часто обертається великими бідами для працівників.

Усвідомлення соціального значення охорони праці, яке полягає в сприянні росту ефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення і поліпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань гарантує зростання продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і збільшення сукупного національного продукту. Наряду з тим охорона праці має і велике економічне значення як для держави в цілому так і для конкретного підприємства чи працівника та його родини, та визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці, і є економічним виразом соціальної значимості охорони праці, яка оцінюється за результатами отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.

Невід’ємною частиною заходів з поліпшення умов та безпеки праці є впровадження працеохоронних заходів. Але ці заходи можуть бути дієвими лише тоді, коли мають об’єктивне підґрунтя. Одним з факторів об’єктивного прийняття рішень при плануванні працеохоронних заходів є розслідування та детальне дослідження і аналіз причин нещасних випадків, що сталися на підприємстві з використанням доволі значного апарату методів аналізу виробничого травматизму.

1. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ВИРОБНИЦТВІ

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 574 | Нарушение авторских прав