Тема 13. Медицина нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.)
Загально-історична характеристика періоду нового часу.
Вплив розвитку фундаментальних наук на медицину. Великі природничо-наукові відкриття: закон збереження і перетворення енергії, еволюційне вчення Ч. Дарвіна про походження видів, клітинна теорія (М. Шлейден, Т. Шванн, 1859).
Характерні риси медицини періоду становлення капіталізму.
Розвиток і досягнення медико-біологічних і теоретичних медичних дисциплін.
Анатомія: Альбіус, Ф. Рюїш.
Виникнення патологічної анатомії: Дж. Морганьї, М. Біша. Її розвиток в працях К. Рокитанського (гуморалізм нового часу); Р. Вірхова (целлюлярна патологія). Мікроскопічний період: О. Полунін, М. Пирогов, М. Руднєв.
Розвиток фізіології: Ф. Мажанді; К. Бернар, К. Людвіг, Ш. Броун-Секар, Е. Дюбуа-Реймон, Г. Гельмгольц, Е. Пфлюгер, І. Сеченов, І. Павлов. Виникнення “раннього нервізму” в Росії і розвиток його в нейро-фізіологічну теорію патології.
Патологічна фізіологія: В. Пашутін.
Значення відкриття Е. Дженнера для розвитку епідеміології.
Наукова мікробіологія: Л. Пастер, Р. Кох, І. Мечников.
Розвиток клінічної медицини. Лйденський університет. Терапевтична клініка Г. Бургава. Створення в лікарнях прозекторських служб і клініко-фізіологічних лабораторій. Відкриття перкусії та аускультації. Л. Ауенбруггер, Ж. Корвізар, Р. Лаеннек. Відкриття Х-променів. І. Пулюй, К. Рентген. Розвиток терапії: С. Зибелін, М. Мудров, С. Боткін, Г. Захар’їн, О. Остроумов.
Народження психіатрії: Ф. Пінель.
Трансформація хірургії із ремесла в науку. Перша хірургічна академія (Париж, 1731). Хірургічна наукова російська школа: І. Буш. Відкриття нових знеболюючих засобів. Запровадження анестезії і наркозу у хірургічну практику. В. Воррен, Т. Мортон, Дж. Сімпсон, М. Пирогов. Боротьба з інфекцією ран. П. Персі, І. Земмельвейс, Дж. Лістер. Розвиток техніки оперативних втручань в асептичну еру. Ж. Пеан, Т. Більрот, Т. Кохер, П. Д’яконов. Спеціалізація в хірургії.
Становлення і розвиток експериментальної гігієни, соціальної гігієни і громадської медицини. Погляди І. Зюсьмільха, Т. Мальтуса на розвиток людності. Система медичної поліції Й. П.Франка.
Подальший розвиток статистики здоров’я людності. Розвиток експериментального напрямку в гігієні: М. Петтенкофер. Праці Ф. Ерисмана та О. Доброславіна.
Медико-санітарне законодавство в Англії, Німеччині. Заснування міжнародного Червого Хреста (1864). Земська медицина в Росії, Україні.
Розвиток медичної справи. Розвиток медичної преси; лікарські товариства, з’їзди. Розвиток медичної освіти.
Становлення фармації як самостійної науки. Організація перших кафедр фармації і медичної иатерії (Краків, Петербург). Виникнення кафедр фармакології О. Нелюбін, Ю. Транп, А. Шерер, Г. Драгендорф. Експериментальна фармакологія: М. Кравков.
Становлення зуболікарської допомоги.
Медична етика і деонтологія нового періоду.
Праці вчених Лейденського університету. Г. Бургав: погляди на виховання лікаря.
М.Пирогов: одеський період діяльності; етико-деонтологічні погляди.
Драматична медицина нового часу. Експериментальна медицина: героїчні досліди вчених-медиків на собі. Д. Самойлович, І. Мечніков, Г. Мінх, Й. Мочутковський та інші.
Значення медицини нового часу.
Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 2125 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|