АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 13. Медицина нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.)

Загально-історична характеристика періоду нового часу.

Вплив розвитку фундаментальних наук на медицину. Великі природничо-наукові відкриття: закон збереження і перетворення енергії, еволюційне вчення Ч. Дарвіна про походження видів, клітинна теорія (М. Шлейден, Т. Шванн, 1859).

Характерні риси медицини періоду становлення капіталізму.

Розвиток і досягнення медико-біологічних і теоретичних медичних дисциплін.

Анатомія: Альбіус, Ф. Рюїш.

Виникнення патологічної анатомії: Дж. Морганьї, М. Біша. Її розвиток в працях К. Рокитанського (гуморалізм нового часу); Р. Вірхова (целлюлярна патологія). Мікроскопічний період: О. Полунін, М. Пирогов, М. Руднєв.

Розвиток фізіології: Ф. Мажанді; К. Бернар, К. Людвіг, Ш. Броун-Секар, Е. Дюбуа-Реймон, Г. Гельмгольц, Е. Пфлюгер, І. Сеченов, І. Павлов. Виникнення “раннього нервізму” в Росії і розвиток його в нейро-фізіологічну теорію патології.

Патологічна фізіологія: В. Пашутін.

Значення відкриття Е. Дженнера для розвитку епідеміології.

Наукова мікробіологія: Л. Пастер, Р. Кох, І. Мечников.

Розвиток клінічної медицини. Лйденський університет. Терапевтична клініка Г. Бургава. Створення в лікарнях прозекторських служб і клініко-фізіологічних лабораторій. Відкриття перкусії та аускультації. Л. Ауенбруггер, Ж. Корвізар, Р. Лаеннек. Відкриття Х-променів. І. Пулюй, К. Рентген. Розвиток терапії: С. Зибелін, М. Мудров, С. Боткін, Г. Захар’їн, О. Остроумов.

Народження психіатрії: Ф. Пінель.

Трансформація хірургії із ремесла в науку. Перша хірургічна академія (Париж, 1731). Хірургічна наукова російська школа: І. Буш. Відкриття нових знеболюючих засобів. Запровадження анестезії і наркозу у хірургічну практику. В. Воррен, Т. Мортон, Дж. Сімпсон, М. Пирогов. Боротьба з інфекцією ран. П. Персі, І. Земмельвейс, Дж. Лістер. Розвиток техніки оперативних втручань в асептичну еру. Ж. Пеан, Т. Більрот, Т. Кохер, П. Д’яконов. Спеціалізація в хірургії.

Становлення і розвиток експериментальної гігієни, соціальної гігієни і громадської медицини. Погляди І. Зюсьмільха, Т. Мальтуса на розвиток людності. Система медичної поліції Й. П.Франка.

Подальший розвиток статистики здоров’я людності. Розвиток експериментального напрямку в гігієні: М. Петтенкофер. Праці Ф. Ерисмана та О. Доброславіна.

Медико-санітарне законодавство в Англії, Німеччині. Заснування міжнародного Червого Хреста (1864). Земська медицина в Росії, Україні.

Розвиток медичної справи. Розвиток медичної преси; лікарські товариства, з’їзди. Розвиток медичної освіти.

Становлення фармації як самостійної науки. Організація перших кафедр фармації і медичної иатерії (Краків, Петербург). Виникнення кафедр фармакології О. Нелюбін, Ю. Транп, А. Шерер, Г. Драгендорф. Експериментальна фармакологія: М. Кравков.

Становлення зуболікарської допомоги.

Медична етика і деонтологія нового періоду.

Праці вчених Лейденського університету. Г. Бургав: погляди на виховання лікаря.

М.Пирогов: одеський період діяльності; етико-деонтологічні погляди.

Драматична медицина нового часу. Експериментальна медицина: героїчні досліди вчених-медиків на собі. Д. Самойлович, І. Мечніков, Г. Мінх, Й. Мочутковський та інші.

Значення медицини нового часу.

Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 2117 | Нарушение авторских прав