Тема 14. Медицина нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.). Українська медицина нового часу (ХVІІІ – ХІХ ст.)
Зарубіжна медицина нового часу.
Характерні риси медицини періоду становлення капіталізму. Видатні представники медико-біологічного напрямку; теоретичної, клінічної та профілактичної медицини нового періоду в світі.
Українська медицина у ХVІІІ ст.
Історична характеристика періоду.
Медицини розвинутого феодалізму. Реорганізація у зв’язку з реформами Петра І. Розвиток державної медицини: удосконалення системи управління медико-санітарною справою, підготовки національних кадрів лікарів та лікувальних установ.
Випускники Києво-Могилянської Академії та українських колегіумів – засновники наукових напрямків медицини Російської імперії: О. Шумлянський, М. Тереховський, Н. Максимович-Амбодік, Д. Самойлович та ін.
Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Є. Мухін. Львівський медичний колегіум і меддичний факультет Львівського університету. А. Крупинський.
Громадська, реміснича (цехова) медицина. Боротьба з епідеміями.
Фармація. Розвиток аптечної справи. Нові фармакопеї.
Українська медицина у першій половині ХІХ ст.
Історична характеристика періоду. Визначні природньо-наукові відкриття. Диференціація медичних наук. Медико-біологічні науки, теоретична медицина. Нормальна анатомія: П. Загорський, І. Буяльській та М. Пирогов (працювали за межами України). Медична мікробіологія: Д. Самойлович — емпіричний період (лоімологія, протиепідемічні заходи). Фізіологія: І. Щолков.
Клінічна медицина. Терапія. Перші методи фізичного обстеження; використовування перкусії та аускультації: П. Чаруківський (працював в Росії). Представники: І. Дядьковский (роль у розвитку світової терапевтичної науки). Хірургія: І. Буяльский, Є. Мухін. Історія відкриття наркозу; розробка проблеми, упровадження в Російській імперії.
М. Пирогов; біографія; основні відкриття; Одеський період діяльності.
Створення кафедри фармації Харківського університету (1806).
Українська медицина у другій половині ХІХ ст.
Розвиток- медико-біологічних наук та теоретичної медицини.
Анатомія: О. Вальтер, В. Бец.
Медична мікробіологія (експериментальний період): І. Мечников та його фагоцитарна теорія клітинного імунітету. Розвиток мікробіології: Л. Ценковський, Д. Лямбль, Г. Мінх, Й. Мочутковський, М. Волкович, В. Хавкін, Я. Бардах, О. Павловський.
Фізіологія: І. Сеченов, О. Данилевський, П. Перемежко, Б. Веріго.
Клінічна медицина. Терапія: В. Образцов. Хірургія: у Харкові – В. Грубе, І. Зарубін, М. Трінклер, І. Лазаревський; у Києві – В. Караваєв, Ю. Шимановський, М. Волкович.; М. Скліфософський (Одеса, Київ, Москва, Петербург).
Розвиток зуболікарської допомоги.
Профілактична медицина. Соціальна гігієна, експериментальна гігієна та громадська медицина. Елементи медичної поліції. Становлення земської медицини та її засади. Міська та фабрично-заводська медицина.
Фармація. Система фармацевтичної освіти. Т. Тарасевич, Г. Лукашевич.
Розвиток періодичної медичної преси, товариства, з’їзди. Становлення медичної освіти.
Тема 15. Підготовка до аудиторних занять: “Медицина нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.). Українська медицина нового часу (ХVІІІ – ХІХ ст.)”.
Опрацювання відповідних розділів основної і додаткової літератури, матеріалів п’ятої лекції за основними питаннями теми.
Складання систематизаційних таблиць з персоналіями на видатних вчених-медиків нового періоду, структурних схем для відбиття характерних рис медицини нової історії, логічних схем-зв’язок для з’ясування причинно-наслідкового зв’язку між явищами в соціумі та явищами, які характеризують рівень розвитку медицини та охорони здоров’я суспільства в новий період; розробка індивідуального проекту за відповідними вимогами.
Самоконтроль підготовки.
Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 1352 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|