АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема 14. Медицина нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.). Українська медицина нового часу (ХVІІІ – ХІХ ст.)

Прочитайте:
  1. АЙЮРВЕДИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА
  2. АЛЬТЕРНАТИВНАЯ МЕДИЦИНА
  3. Антибиотики пенициллинового ряда.
  4. АСПИРАЦИЯ СОДЕРЖИМОГО ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ С ПОМОЩЬЮ РЕЗИНОВОГО БАЛЛОНА И НОСОВОГО КАТЕТЕРА
  5. Б)2. пПолучение нового опыта.
  6. ВАГИНОПЛАСТИКА С ЦЕЛЬЮ СОЗДАНИЯ НОВОГО ВЛАГАЛИЩА ПО МЕТОДИКЕ MCINDOE
  7. ВАГИНОПЛАСТИКА С ЦЕЛЬЮ СОЗДАНИЯ НОВОГО ВЛАГАЛИЩА ПО МЕТОДИКЕ MCINDOE
  8. ВАГИНОПЛАСТИКА С ЦЕЛЬЮ СОЗДАНИЯ НОВОГО ВЛАГАЛИЩА ПО МЕТОДИКЕ MCINDOE
  9. ВАГИНОПЛАСТИКА С ЦЕЛЬЮ СОЗДАНИЯ НОВОГО ВЛАГАЛИЩА ПО МЕТОДИКЕ MCINDOE
  10. Внутренняя медицина

Зарубіжна медицина нового часу.

Характерні риси медицини періоду становлення капіталізму. Видатні представники медико-біологічного напрямку; теоретичної, клінічної та профілактичної медицини нового періоду в світі.

Українська медицина у ХVІІІ ст.

Історична характеристика періоду.

Медицини розвинутого феодалізму. Реорганізація у зв’язку з реформами Петра І. Розвиток державної медицини: удосконалення системи управління медико-санітарною справою, підготовки національних кадрів лікарів та лікувальних установ.

Випускники Києво-Могилянської Академії та українських колегіумів – засновники наукових напрямків медицини Російської імперії: О. Шумлянський, М. Тереховський, Н. Максимович-Амбодік, Д. Самойлович та ін.

Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Є. Мухін. Львівський медичний колегіум і меддичний факультет Львівського університету. А. Крупинський.

Громадська, реміснича (цехова) медицина. Боротьба з епідеміями.

Фармація. Розвиток аптечної справи. Нові фармакопеї.

Українська медицина у першій половині ХІХ ст.

Історична характеристика періоду. Визначні природньо-наукові відкриття. Диференціація медичних наук. Медико-біологічні науки, теоретична медицина. Нормальна анатомія: П. Загорський, І. Буяльській та М. Пирогов (працювали за межами України). Медична мікробіологія: Д. Самойлович — емпіричний період (лоімологія, протиепідемічні заходи). Фізіологія: І. Щолков.

Клінічна медицина. Терапія. Перші методи фізичного обстеження; використовування перкусії та аускультації: П. Чаруківський (працював в Росії). Представники: І. Дядьковский (роль у розвитку світової терапевтичної науки). Хірургія: І. Буяльский, Є. Мухін. Історія відкриття наркозу; розробка проблеми, упровадження в Російській імперії.

М. Пирогов; біографія; основні відкриття; Одеський період діяльності.

Створення кафедри фармації Харківського університету (1806).

Українська медицина у другій половині ХІХ ст.

Розвиток- медико-біологічних наук та теоретичної медицини.

Анатомія: О. Вальтер, В. Бец.

Медична мікробіологія (експериментальний період): І. Мечников та його фагоцитарна теорія клітинного імунітету. Розвиток мікробіології: Л. Ценковський, Д. Лямбль, Г. Мінх, Й. Мочутковський, М. Волкович, В. Хавкін, Я. Бардах, О. Павловський.

Фізіологія: І. Сеченов, О. Данилевський, П. Перемежко, Б. Веріго.

Клінічна медицина. Терапія: В. Образцов. Хірургія: у Харкові – В. Грубе, І. Зарубін, М. Трінклер, І. Лазаревський; у Києві – В. Караваєв, Ю. Шимановський, М. Волкович.; М. Скліфософський (Одеса, Київ, Москва, Петербург).

Розвиток зуболікарської допомоги.

Профілактична медицина. Соціальна гігієна, експериментальна гігієна та громадська медицина. Елементи медичної поліції. Становлення земської медицини та її засади. Міська та фабрично-заводська медицина.

Фармація. Система фармацевтичної освіти. Т. Тарасевич, Г. Лукашевич.

Розвиток періодичної медичної преси, товариства, з’їзди. Становлення медичної освіти.

Тема 15. Підготовка до аудиторних занять: “Медицина нового часу (ХVІІ – ХІХ ст.). Українська медицина нового часу (ХVІІІ – ХІХ ст.)”.

Опрацювання відповідних розділів основної і додаткової літератури, матеріалів п’ятої лекції за основними питаннями теми.

Складання систематизаційних таблиць з персоналіями на видатних вчених-медиків нового періоду, структурних схем для відбиття характерних рис медицини нової історії, логічних схем-зв’язок для з’ясування причинно-наслідкового зв’язку між явищами в соціумі та явищами, які характеризують рівень роз­витку медицини та охорони здоров’я суспільства в новий період; розробка індивідуального проекту за відповідними вимогами.

Самоконтроль підготовки.

 

Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 1367 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)