Побудова калібрувального графіка
Щоб побудувати калібрувальний графік, у 10 мірних колб на 50 мл наливають по 1 мл нітратної кислоти (1:1), розводять її до 15 мл водою, додають по 5 мл 10% - го розчину тіоціанату калію. У першу колбу наливають 0,1 мл, у другу – 0,2 мл, у третю – 0.4 мл, у четверту – 0,8 мл і т. д. мілілітрів стандартного розчину Феруму (ІІІ). Розчини в колбах доводять водою до мітки і вимірюють оптичні густини розчинів на фотоелектроколориметрі при зеленому світлофільтрі.
Як розчин порівняння використовують холосту пробу. В мірну колбу на 50 мл поміщають 1 мл нітратної кислоти (1:1), 5 мл 10% - го розчину тіоціанату калію і доводять дистильованою водою до мітки.
Будують калібрувальний графік, відкладаючи значення оптичної густини на осі ординат, а вміст речовини – на осі абсцис.
Визначення Феруму (ІІІ)
Досліджуваний розчин, який містить 0,005 – 2 мг Феруму, переносять у мірну колбу на 50 мл, добавляють 1 мл нітратної кислоти (1:1), 5 мл 10%-го розчину тіоціанату калію, доводять суміш до мітки водою. Вимірюють оптичну густину розчину. Концентрацію Феруму обчислюють за допомогою калібрувального графіка.
Завдання для контролю кінцевого рівня знань
· Вивести і сформулювати закон світлопоглинання Бугера – Ламберта – Бера.
· Сформулювати наслідок із закону світлопоглинання. Який метод колориметрії має його за основу?
· Яких вимог слід дотримуватись при приг
· отуванні забарвлених розчинів?
· Які реакції називають кольоровими? Які вимоги до них?
№15 Фаянса
№16 Рефрактометрія
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 1586 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
|