Хід роботи. Ферум можна визначати колориметричним методом у вигляді тіоціанатного комплексу
Ферум можна визначати колориметричним методом у вигляді тіоціанатного комплексу.
Суть тіоціанатного визначення полягає в реакції утворення йонами феруму (ІІІ) з йонами тіоціанату забарвлених у червоний колір комплексів з кількістю лігандів від 1 до 6: Fe(CN)2+, Fe(CN)2+, Fe(CN)3, Fe(CN)4-, Fe(CN)52-, Fe(CN)63-/ Із збільшенням кількості тіоціанат-іонів у комплексі інтенсивність забарвлення збільшується. Ось чому дуже важливо, щоб концентрація реактиву в стандартному і досліджуваному розчинах була однаковою. За цих умов склад комплексів буде однаковим. Щоб усунути гідроліз солей феруму (ІІІ), реакція середовища повинна бути кислою.
Виготовлення стандартного розчину Ферему (ІІІ)
Стандартний розчин Феруму (ІІІ) готують із вмістом Феруму 0,1 мг в 1 мл, при цьому користуються квасцями ((NН4)2(SО4) * Fе2(SО4)3 × 24Н2О).
На аналітичних вагах зважують 0,8630 г незвітрених кристалів галуну. До 100 мл дистильованої води добавляють 25 мл концентрованої нітратної кислоти, щоб запобігти гідролізу солі Феруму (ІІІ), і розчиняють у ній взяту наважку. Суміш переносять у мірну колбу на 1 л і доводять дистильованою водою до мітки.
Наважку квасців обчислюють так:
964,4 г ((NН4)2(SО4) × Fе2(SО4)3 × 24Н2О)- 111,7г (Fе)
Χ г --- 0,1 г
де 964,4 г/моль – молярна маса квасців, 111,7 г – маса Феруму, що міститься в 1 моль квасців.
Дата добавления: 2015-02-05 | Просмотры: 915 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
|