Епідеміологія. Краснуха - типовий антропоноз
Краснуха - типовий антропоноз. Єдиним джерелом інфекції є хвора людина (навіть при відсутності явних клінічних проявів), а також вірусоносій. Виділяти вірус у зовнішнє середовище з носоглотковим слизом, мокротинням людина починає ще в інкубаційному періоді за 1-2 тижні до появи висипань. Виділення вірусу припиняється через 2-3 дня після початку висипань, продовжуючи, таким чином, і тоді коли людина вважає себе здоровою.
Чим легше протікає захворювання, тим звичайно коротше період виділення вірусу. Особливо тривалим він буває при вродженій краснусі - до 1,5-2 років і більш, при цьому вірус міститься ще й у сечі і калі.
Краснуха відноситься до висококонтагіозних захворювань. Індекс контагіозності наближається по різних джерелах до 90-98%. Це обумовлює її швидке поширення в дитячих не імунних колективах. Більшість випадків захворювання приходиться на вік від 2 до 9 років, а до періоду повноліття вже близько 70-80% людей мають у крові специфічні протикраснушні антитіла. Захворювання може протікати у вигляді маніфестних та субклінічних форм. Чим старше людина, тим легше перебіг, хоча деякі автори вважають, що перебіг «дитячих» інфекцій в старшому віці завжди важчий, тому що дуже часто розвиваються ускладнення. Основний шлях зараження — повітряно-краплинний. Не виключається також контактний механізм передачі. Крім того, існує ще один шлях інфікування - трансплацентарний. Передача вірусу цим шляхом можлива в усі періоди вагітності, але особливо небезпечним є інфікування в І триместрі вагітності.
Для краснухи характерні і визначена сезонність – зима та весна, тому що в цей час вірус здатний більш довготривало зберігатися в зовнішнім середовищі, більш тісним буває і спілкування людей у закритих приміщеннях.
Перенесене захворювання залишає довічний імунітет. Крім того, діти до 6 місяців також не хворіють, оскільки більшість з них мають імунітет, успадкований від матері.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 448 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|