Акушерство Анатомия Анестезиология Вакцинопрофилактика Валеология Ветеринария Гигиена Заболевания Иммунология Кардиология Неврология Нефрология Онкология Оториноларингология Офтальмология Паразитология Педиатрия Первая помощь Психиатрия Пульмонология Реанимация Ревматология Стоматология Терапия Токсикология Травматология Урология Фармакология Фармацевтика Физиотерапия Фтизиатрия Хирургия Эндокринология Эпидемиология

Доказова база (рівень доказовості 1,2)

Прочитайте:

Гострий неускладнений пієлонефрит у дітей: не має відмінностей у тривалості фебрильної температури і появлення рубців при ступінч а- тий терапії (3-4+10) у порівнянні із 14 денним прийомом через рот; не має відмінностей при призначенні аміноглікозиду один чи три рази на

добу (в/м, в/в); призначення антибіотика через рот із другого місяця життя; сучасні препарати вибору: цефалоспорини 3 генерації, амоксі- цилін/клавуланат; аміноглікозиди (1 або три рази на добу – 7 діб); оп- тимальної тривалості лікування (7-10-14 діб) не встановлено [3-5].

Ускладнені інфекції сечових шляхів у дітей (ускладнені пієлонефр и- ти): не має відмінностей у ризику розвитку рецидиву при лікуванні ан- тибіотиками або оперативного втручання; одночасне застосування хі- рургічного лікування та антибіотика зменшує ризик розвитку рецидиву на 60%; не має даних про позитивний вплив профілактики у зменшенні формування рубців; рефлюкс та інфекція – незалежні ризик-фактори прогресування ІСС; після 5 річного успішного лікування формування рубців у подальші роки малоймовірне [4].

За наявності важкої ІСС лікування здійснюється в умовах стаціонару, в інших випадках – амбулаторно - рівень доказовості 1 (рисунок 3).

Основним принципом лікування являється індивідуальний підхід.

Рисунок 3

Лікування піелонефриту