АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні можливі клінічні прояви (рівень доказовості 2,3)

- у немовлят - поганий приріст ваги, мармуровість шкіри, анорексія, диспепсичні явища, подразливість, тривала жовтяниця, судоми

- ознаки дегідратації (зниження тургора шкіри, її сухість, тахікардія, спрага)

- інтестінальний синдром

- гепатолієнальний синдром (для дітей до року)

- порушення ритму сечовиділення

 часте чи рідке випорожнення

 затримка сечі, натужування при сечопуску

 нетримання сечі денне чи нічне

- мутна сеча

- згадка в анамнезі про

 аномалії розвитку сечової системи у родичів

 тривалу кристалурію

- для дівчат - рецидивуючий вульвіт, вульвовагініт, ентеробіоз

Зміни при проведенні (рівні доказовості 1,2)

- екскреторної урографії (спазм чашечково -мисочкової системи або загрубіння форніксу на початку ПН, розширення і деформація чашок, асиметрія чашечково-мискової системи, збільшення чи зменшення р о- змірів ниркової тіні, гіпотонія сечовидільної системи), проведення якої не показано в активний період пієлонефриту

- мікційної цистографії (при вторинному процесі – міхурово-сечовідний рефлюкс, рефлюксуючий мегауретер, дивертикули сечового міхура і сечоводів тощо)

- реносцинтіграфії із І123 – гіпураном, 99mTc-MAG3, 99mTc-ЕС, 99mTc- DMSA (динамічної - уповільнення секреторно-екскреторних процесів, асиметричні криві, обструктивний тип, зменшення ЕНП; статичної - фіксація радіофармпрепарату через 2 години > 3,5-4%)

- термографії (термоасиметрія поперекової зони > 1оС, вогнища гіперте- рмії)

До додаткових методів обстеження дітей відносять виявлення більш рідкісних збудників інфекції (хламідій, мікоплазми, уреаплазми, грибів, м і- кобактерій туберкульозу), визначення активності запального процесу (кліні- чний аналіз крові, білок, фракції, сечовина, С -реактивний білок). Доцільність дослідження посіву крові на стерильність визначається встановленим фактом виявлення позитивної гемокультури у 30% новонароджених і грудних дітей з гострою сечовою інфекцією.

Кожній дитині з ІСС показане УЗД органів сечової системи. Далі в д і- тей раннього віку, особливо першого року життя, слід обов’язково виконати мікційну цистографію. У дітей дошкільного й молодшого шкільного віку п о- казаннями для проведення мікційної цистографії є рецидивуючий перебіг ІСС, зміни верхніх відділів сечової системи, за даними УЗД або радіонуклід- ного дослідження нирок, обтяжений через МСР або рефлюкс -нефропатії сі- мейний анамнез. Для детальнішого вивчення стану органів сечової си стеми можуть бути використані методи діагностики, які дозволяють оцінити внут- рішньониркову гемодинаміку (допплерографія ренальних судин), стан і ст у- пінь ураження ниркової паренхіми (динамічна та статична реносцинтигр а- фія), слизової оболонки нижніх сечових шляхів (цистоскопія). Оглядова рен- тгенографія черевної порожнини проводиться лише за показаннями. Екскр е- торна урографія дозволяє уточнити розміри нирок, структуру, функцію, фо р- му чашечок, діаметр сечоводів. У деяких випадках необхідними є комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія. Рентгенологічні методи д о- слідження проводяться після лікування, оскільки незначні зміни, зокрема п о- мірно виражені пієлоектазія, МСР, можуть бути тимчасовим проявом гострої запальної реакції.

Дата добавления: 2015-08-06 | Просмотры: 1040 | Нарушение авторских прав