АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагноз і клінічні дослідження, що рекомендуються

Прочитайте:
  1. IX. Диференціальний діагноз
  2. VI. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ
  3. VII. Попередній синдромальний діагноз (обгрунтування).
  4. VІ. Акушерський діагноз і його обґрунтування
  5. Анафілактичний тип алергії: алергени, періоди і механізм розвитку, клінічні прояви, профілактика.
  6. Диференціальний діагноз
  7. Диференціальний діагноз
  8. Диференціальний діагноз.
  9. Диференціальний діагноз.
  10. Диференціальний діагноз.

Симптоматика захворювання достатньо яскрава і поставити діагноз не представляє за­труднеь в типовому випадку. Дані, отримані при огляді пацієнта з неускладненою виразковою хворобою мізерні: визначаються біль та неприємні відчуття при пальпа­ції в епігастральній області, позитивний симптом Менделя (біль при постукуванні в епігастральній об­ласти). Поява шуму плескоту при поштовхоподібному натисканні на черевну стінку через 7-8 г. після їжі свідчить про порушення евакуації їжі зі шлунка. О­знаки перитоніту з'являються при перфо­рації виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Показники загального і біохімічного аналізу крові при неускладненій виразковій хворобі, як правило, в межах норми. Залізодефіцитна анемія мо­же свідчити про гостру крововтрату або хронічну крововтрату. Лейкоцитоз можливий при перфорації або пенентрації виразки. Гіперамілаземія у пацієнта з вираженими болями в епігастральній області і анамнезом виразки часто свідчить про пенен­трацію виразки в підшлункову залозу.

Позитивна реакція калу на скри­ту кров нерідко спостерігається при загостренні.

Широке розповсюдження гастроскопії полегшило діагностику виразкової хвороби, дало можливість точно визначити локалізацію виразки та взяти пробу тканин оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки, або у фазу ремісії виявити деформацію рубцю, здійснити контроль загоєння виразки провести забір матеріалу для цитологі­чного або гістологічного дослідже­ния, лікувати ускладнення захворювання.

Рентгенологічне дослідження шлунку і дванадцятипалої кишки останнім часом застосовується рідше, оскільки ендоскопічному методу надається перевага. Прямою рентге­нологічною ознакою загострення виразковії хвороби є виявлення "ніші" (дефекту заповнення) шлунка або дванадцятипалої киш­ки. Даний метод дозволяє оцінити мо­торну функцію цих органів. Повний діагноз виразкової хвороби повинен включати об'єктивні відомості про наявність інфекції Н. Руlori.

 


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 546 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)