АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Сприяючі чинники

1. Своєчасно нерозпізнані і не усунені причини порушень відтоку сечі (сечокам'яна хвороба, стриктури сечових шляхів, аденома передміхурової залози, міхурово-сечовідні рефлюкси, нефроптоз і ін.)

2. Неправильне або недостатнє по тривалості лікування гострого пієлонефриту, а також відсутність систематичного диспансерного спостереження за хворими, що перенесли гострий пієлонефрит.

3. Утворення форм бактерій і протопластів при пієлонефриті, які здатні тривалий час знаходитися в проміжній тканині нирки в неактивному стані, а при знижені захисних імунних сил організму переходити в початковий стан і викликати загострення захворювання.

4. Хронічні супутні захворювання (цукровий діабет, ожиріння, хвороби шлунково-кишкового тракту, тонзиліт і ін.), що ослабляють організм що є постійним джерелом інфікування нирок.

5. Імунодефіциті стани.

Хронічний пієлонефрит нерідко починається в дитячому віці, частіше у дівчаток, після гострого пієлонефриту. У час або після перенесених гострих інфекційних і вірусних захворювань (грип, ангіна, пневмонія, отит, ентероколіт і ін.) наступають нові загострення хронічного пієлонефриту, які нерідко маскуються вказаними захворюваннями і проходять непоміченими. Ослаблення організму перенесеним інфекційним процесом і недостатнє антибактеріальне лікування сприяють прогресуванню хронічного пієлонефриту. Надалі його течія може набути хвилеподібного характеру.

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 838 | Нарушение авторских прав